Журавець дрібний

Журавець дрібний[1], герань маленька[2] (Geranium pusillum) — вид рослин родини геранієві (Geraniaceae). Батьківщиною виду є північний Алжир, Марокко та Євразія від Португалії й Ірландії до західних Гімалаїв.

Журавець дрібний
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Геранієцвіті (Geraniales)
Родина: Журавцеві (Geraniaceae)
Рід: Журавець (рослина) (Geranium)
Вид:
Журавець дрібний (G. pusillum)
Біноміальна назва
Geranium pusillum

Опис

Однорічна трав'яниста рослина 10–50 см заввишки. Стебла прямостійні чи лежачі, не вкорінюється в вузлах. Стебла, черешки та квітконіжки з 0.1–0.3 мм незалозистими трихомами й 0.1–0.2 мм залозистими трихомами. Прилистки ланцетні, чіткі. Листки супротивні; листова пластинка 1.5–3.8 см, волосиста з притиснутими незалозистими трихомами. Суцвіття двоквіті; стебельце суцвіття 0.5–3.2 см. Квітконіжки 0.6–1.6 см. Чашолистки 3–4.5 мм, зовні з 0.6–1 мм незалозистими трихомами і 0.2–0.5 мм незалозистими і залозистими трихомами, всередині голі. Пелюстки блідо-фіолетові, 2–3 мм завдовжки, обидві поверхні голі, поля при основі війчасті, верхівка з 0.2–0.5 мм надрізом; пиляки пурпурні, ≈ 0.3 мм. Плоди 0.9–1.1 см, випростані, коли незрілі; мерикарпи гладкі, з до 0.2 мм притиснутими незалозистими трихомами, основа з кількома війками, дзьоб 7–9 мм, без звуженої вершини. Насіння 1.7–1.8 мм. 2n = 26[2][3].

Поширення

Батьківщиною виду є пн. Алжир, Марокко та Євразія від Португалії й Ірландії до західних Гімалаїв; вид натуралізований в Австралії й на деяких помірних територіях Північної й Південної Америки[4][5][6].

В Україні зростає на полях, в степах, біля доріг і в чагарниках як бур'ян — на всій території[2].

Галерея
  • листок
  • стебла квітки із залозистими волосками ≈0.2 мм завдовжки
  • квітка
  • супліддя
  • плід
  • ілюстрація

Примітки
  1. Geranium pusillum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 221. (рос.)(укр.)
  3. Flora of China. Процитовано 01.02.2019. (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 01.02.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 02.01.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 01.02.2019. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.