Заборонені ігри (фільм)
«Заборонені ігри» (фр. Jeux interdits) — фільм Рене Клемана, що вийшов у 1952 році. Екранізація роману Франсуа Буає «Таємні ігри» (фр. Les jeux inconnus, 1947). Лауреат премій «Золотий лев» і «Оскар».
| Заборонені ігри | |
|---|---|
| фр. Jeux interdits | |
![]() | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Рене Клеман |
| Продюсер | Робер Дорфманн |
| Сценарист |
Жан Оранш П'єр Бост |
| На основі | роману Франсуа Буає |
| У головних ролях |
Жорж Пужулі Бріжит Фоссі |
| Оператор | Робер Жуйяр |
| Композитор | Нарсісо Єпес |
| Кінокомпанія | StudioCanal |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 86 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
|
| Рік | 1952 |
| Дата виходу | 9 травня 1952 (Франція) |
| IMDb | ID 0043686 |
Сюжет
Під час окупації Франції під час Другої світової війні Полет зі своїми батьками тікають з Парижа. Батьки та її улюблене цуценя гинуть під час авіанальоту на колону біженців.
Полет зустрічає сина селянина Мішеля Долле, який приводить її у свій дім. Батьки погоджуються залишити дівчинку в сім'ї.
Мішель і Полет ховають цуценя в старому млині, де потім влаштовують тваринний цвинтар, для якого Мішель викрадає хрести з катафалка батька, цвинтара і навіть намагається вкрасти хрест з вівтаря церкви, але був зупинений священиком.
Сім'я Долле ворогує з сусідами Гард.
Брат Мішеля Жорж помирає від удару копит коня.
Франціс Гард дезертує з фронту і зустрічається з сестрою Мішеля Бертою таємно від батьків.
Коли батько під час похоронів Жоржа помічає пропажу хрестів з катафалка, Мішель звинувачує в цьому сусідів.
Сім'я Долла приходить на цвинтар для прикраси могили Жоржа і бачать відсутність хреста. У люті Долл-батько ламає хрест на могилі Гард-матері. Гард-батько б'ється з ним. Але священик розповідає про Мішеля.
Мішель втікає з будинку. За Полет приїжджають жандарми. Мішель обіцяє віддати усі хрести, якщо Полет залишиться в сім'ї. Але Долл-батько віддає Полет жандармам. Мішель викидає усі хрести в річку.
Жандарми відвозять Полет в табір біженців під егідою Червоного Хреста.
В ролях
| Актор | Роль |
|---|---|
| Жорж Пужулі | Мішель Долл |
| Бріжит Фоссі | Полет |
| Амедеї | Франціс Гард |
| Лоранс Баді | Берта Долл |
| Сюзанна Курталь | мадам Долл |
| Мадлен Барбюле | монахиня з Червоного Хреста |
| Люсьєн Юбер | батько Долл |
| Жак Марен | Жорж Долл |
Нагороди
- 1952 — Золотий лев Венеційського кінофестивалю.
- 1952 — Премія «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою.
- 1952 — Приз Спільноти кінокритиків Нью-Йорка (NYFCC) за найкращий фільм іноземною мовою.
- 1954 — Премія БАФТА за найкращий фільм.
Факти
- Музичні теми у фільмі аранжовані і виконані іспанським гітаристом Нарсісо Єпесом[1].
- Спочатку французький продюсер Робер Дорфман планував випустити фільм, що складається з трьох новел, знятих різними режисерами, проте через фінансові труднощі була знята тільки новела «Заборонені ігри» (у березні-квітні 1951), з якої згодом було вирішено зробити повнометражний фільм. Щоб довести новелу до повного метра, знімальній групі довелося дознімати частину матеріалу (вересень 1952). За рік діти, що грають головні ролі, встигли підрости, а деякі пейзажі змінилися, але завдяки майстерності Рене Клемана і його команди глядачі нічого не помітили[1].
Примітки
- Лурселль, Жак. Авторська енциклопедія фільмів. — Т. 1. — С. 807. — ISBN 978-5-904175-02-3.
Посилання
- Заборонені ігри на сайті IMDb (англ.)
- Заборонені ігри на сайті AllMovie (англ.)
- Заборонені ігри на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
