Загребська жупанія (1201—1924)

Загребська жупанія (хорв. Zagrebačka županija, угор. Zágráb vármegye; лат. Comitatus Zagrabiensis) — назва історичної жупанії з центром у Загребі в хорватсько-угорському королівстві, Королівстві Хорватія та Королівстві Хорватія і Славонія.

Загребська жупанія

Zagrebačka županija

Герб
Жупанія:
Округ
Адм. центр Загреб
Країна Хорватія
Котарів 15
Населення
 - повне 594 052 (1910)
Етнікон хорвати
Площа
 - повна 7210 км²
Часовий пояс UTC+1
Дата заснування 1201
Дата ліквідації 1924
 - раніше відомий як Загребська жупа


Історія

Загребська жупанія, як і інші жупанії, розвинулася з ранньосередньовічної жупи, яка за правління Арпадовичів (1102—1011) переросла у королівську жупанію. Після Золотої булли Андраша II (1222) королівські жупанії перетворилися на автономні органи шляхетського самоврядування. У той проміжок часу Загребська жупанія простягалася між річками Крапина та Лоня, або до річки Купа. Протягом ХІІІ сторіччя процес структурування управління жупаній завершився, а потім територія Загребської жупанії побільшала за рахунок сусідніх менших жупаній (в XIV ст. в неї влилася Горська жупанія). Жупанія простиралася від Загір'я до Крижевців, Сісака, Карловаця та через Горський Котар аж до моря. У добу османської навали Загребська жупанія мала спільну управу з Крижевецькою. Як самостійна одиниця поновилася 1756 року у зв'язку з кінцем воєн з Османською імперією, а 17 липня 1759 року було офіційно затверджено цю назву (Comitatus Zagrabiensis): того дня імператриця і королева Марія Терезія подарували їй герб і печатку.[1] Наприкінці XVIII століття територія Загребської жупанії розширилася на північну частину Северинської жупанії, яка існувала з 1777 по 1786 рік із центром у Карловаці. В часи реформ Йосифа II Загребську жупанію разом із рештою жупаній майбутнього хорватсько-славонського королівства (за винятком Вировитицької та Сремської) було включено до Загребського округу (хорв. Zagrebačko okružje), який існував у 1785—1790 рр.

1845 року жупанію відновлено, а після хорватсько-угорської угоди вона опинилася у складі новоствореного хорватсько-славонського королівства. У той час вона межувала з австрійськими Штирією і Крайною, австрійсько-угорською Боснією і Герцеговиною та хорватсько-славонськими Вараждинською, Бєловарсько-Крижевецькою, Пожезькою і Модруш-Рієцькою жупаніями. Так тривало до 1918, коли хорватський парламент розірвав державно-правові відносини з Австрією та Угорщиною. Опинившись у Королівстві СХС, вона разом із Вараждинською жупанією (без Меджимур'я) у 1922 році увійшла до складу новоствореної Загребської області.[2]

Адміністративний поділ

Жупанія у першій половині ХІХ ст. поділялася на шість котарів (районів): Загребський, Светоіванський, Посавський, Покупський, Прекупський та Горський. На початку ХХ ст. жупанію було поділено на такі котари:

Котари
КотарЦентр
Велика ГорицяВелика Гориця
Дуго СелоДуго Село
ДворДвор
ГлинаГлина
ЗагребЗагреб
КарловацьКарловаць
КостайницяКостайниця
ПетриняПетриня
ПисаровинаПисаровина
СамоборСамобор
СтубицяДоня Стубиця
Светий Іван-ЗелинаСветий Іван-Зелина
СісакСісак
ТопуськоТопусько
ЯськаЯстребарсько
Центр жупанії
Загреб
Муніципальні міста
Карловаць
Петриня
Сісак

Населення

1910 року жупанія налічувала 594 052 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти:[3]

Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади:[4]

Примітки
  1. Офіційний сайт Загребської жупанії
  2. Medjimurje.hr - Kamo je, onda, zapravo pripadalo Međimurje?
  3. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Процитовано 6 грудня 2012.
  4. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Процитовано 6 грудня 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.