Зарубін Валентин Іванович
| Зарубін Валентин Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
30 жовтня 1867 Харків |
| Помер |
1938 Земун |
| Країна |
 Російська імперія → .svg.png.webp){kind=small} Королівство Югославія |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Харківський університет, Військово-медична академія |
| Галузь | дерматологія і венерологія |
| Заклад | Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |
| Звання | професор |
| Ступінь | Доктор медицини |
| Батько | Зарубін Іван Кіндратович |
Валенти́н Іва́нович Зару́бін (* 30 жовтня 1867, Харків — † 1938, Земун (теперішня частина Белграду) Югославія) — український та російський дерматолог й венеролог, доктор наук, професор.
Життєпис
Син професора І. К. Зарубіна. Навчався в Харківському університеті та Військово-медичній академії. При академії працював ординатором сифілідологічної клініки професора В. М. Тарновського.
З 1888 по 1903 рік (з невеликою перервою) працював в Харківському університеті — приват-доцент при кафедрі шкірних та венеричних хвороб.
1897 року Харківський університет удостоює його звання доктора медицини, дисертація «До вчення про слизові (келихоподібні) клітини».
В 1897—1899 роках робить в клініках професора М. Капоші у Відні, професора Фурньє в Парижі, Нейссера у Бреславлі та Ядассона — Берн.
З 1904 року працював екстраординарним професором кафедри шкірних та венеричних хвороб Новоросійського університету.
На еміграції завідував відділенням міської лікарні в Скоп'є.
1899 року вийшли друком його «Дерматологічні листи з Парижа та Відня», ціла низка статей надрукована в спеціальних російських та зарубіжних журналах.