Зарічний (Граховський район)

Зарі́чний (рос. Заречный) — село в Граховському районі Удмуртії, Росія. Входить до складу Поримозарічного сільського поселення.

село Зарічний
рос. Заречный
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Удмуртія
Муніципальний район Граховський район
Поселення Поримозарічне сільське поселення
Код ЗКАТУ: 94 212 825 000
Код ЗКТМО: 94612447106
Основні дані
Населення 345 осіб (2012)
Поштові індекси 427733
Телефонний код +7 34163
Географічні координати: 56°01′43″ пн. ш. 51°53′31″ сх. д.
Висота над рівнем моря 100 м
Водойма річки Январка та Адамка
Мапа

Зарічний

Зарічний

Населення

Населення — 345 осіб (2012[1]; 356 в 2010[2]).

Господарство

В селі діють середня школа, дитячий садок, бібліотека, будинок культури та фельдшерсько-акушерський пункт. Серед підприємств працює Граховський конезавод, який утворений в травні 1948 року з евакуйованих сюди конезаводів.

Історія

В середині XVIII століття нижньогородський купець Гнат Федорович Осокин викупив землі для будівництва Бемишевського заводу, у тому числі і землі біля річки Адамка. Пізніше завод і землі успадкував поміщик Євграф Олексійович Лебедєв, який завіз сюди кріпосних селян з Нижньогородської губернії. Вони утворили село Пустош. За даними 10-ї ревізії 1859 року в селі було 62 двори та проживало 366 осіб. Пізніше частина дворів, збудований уздовж річки Январка стали називатись село Лебедівка. Перед революцією один з нащадків Лебедєва здав землю в Казанський поземельний банк, який управляв нею до 1917 року. Після революції в селі була організована комуна «Безбожник». До 1921 року село входило в склад Граховської волості Єлабузького повіту, потім — Можгинського повіту. В 1924 році Лебедівка та Пустош увійшли до складу Граховської сільської ради, але вже в 1925 році була утворена Лебедівська сільська рада з центром в селі Лебедівка. В роки Другої Світової війни в Пустош евакуюються конезаводи, а в 1950-их роках село стає селищем Зарічний. 1963 року Лебедівська сільська рада ліквідується і села переходять до складу Граховської сільської ради. 20 лютого 1978 року до селища було приєднане село Лебедівка. В 1985 році формується Заріченська сільська рада. 2004 року вона була ліквідована, а селище відійшло до складу Поримозаріченого сільського поселення. З 26 жовтня 2004 року Зарічний втратив статус селища і став селом.

Вулиці[3]
  • вулиці — Гагаріна, Гвоздухіна, Дорожна, Конезаводська, Космонавтів, Лебедівська, Нова, Соснова, Центральна, Шкільна

Примітки
  1. Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. <Всероссийская перепись населения 2010 года: cводная таблица регионов — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
  3. Поштові індекси

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.