Затисівка
Затисі́вка (до 1946 року — Чума) — село в Пийтерфолвівській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
| село Затисівка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Закарпатська область |
| Район/міськрада | Берегівський район |
| Громада | Пийтерфолвівська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21020190060044916 |
| Основні дані | |
| Населення | 528 |
| Площа | 1,338 км² |
| Густота населення | 390 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90361 |
| Телефонний код | +380 03143 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°03′47″ пн. ш. 22°59′21″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
126 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90361, с. Чепа, вул. Фогороші, 33 |
| Карта | |
![]() Затисівка | |
![]() Затисівка | |
| Мапа | |
| |
Історія
Вперше згадується в 1323 році під назвою Chamafalva.
Саме слово Чома невідомого походження. Можливо, хтось із першопоселенців мав ім'я Чома і на його честь назвали село. Є ще одна версія, що населений пункт назвали так жінки, у яких померли чоловіки під час епідемії чуми, бо в чехословацький час село називали Чума за Тисою, а потім воно трансформувалось в Чому. Українська назва пішла від його географічного розміщення за річкою Тиса.
Населення було дуже бідним, а після епідемії холери в 1893 році, яка винищила більшість чоловіків, Чому стали називати «селом вдів». Перейменування населеного пункту Чума за Тисою проведено указом Президії Верховної Ради УРСР від 25 червня 1946 року.
У першій половині XVIII століття королівська фіскальна служба відсудила у поміщиків, які не могли надати доказів власності, село, яке тоді повністю впало у кріпацтво.
Із Затисівкою пов'язаний один цікавий епізод церковного життя. Уродженець села о. Іван Сокол в 1949-1954-х роках перебував у таборах ГУЛАГу за принципову відмову прийняти православ'я. Повернувшись у рідне село хворим, почав організовувати греко-католицьку громаду, відновив богослужіння згідно з греко-католицькими канонами. Зокрема, 6 травня 1956 року посвятив паски, 23 і 24 червня провів літургії в селі Чепа, 29 червня 1956 року похоронив 92-х річного М. Євчака за звичаєм греко-католицької церкви.
В грудні 1956 року його викликали у виноградівське відділення КДБ і попередили про незаконні дії при проведені церковних служб і треб. Після цього він зібрав 500 підписів з проханням зареєструвати громаду і поїхав до Москви, але, природно, нічого не домігся. Більше того, 4 лютого 1957 року його заарештували і в ужгородській тюрмі № 1 провели психіатричну експертизу. 20 лютого суд засудив його до примусового лікування в спеціальній психіатричній лікарні, де він пробув до літа 1959 року. Повернувшись додому, змушений був їхати в Росію, помер в Ужгороді в 1979 році.
Церква Успіння пр. богородиці. 1910
У 1775 році церкви в селі не було. У 1847 р. вже є дерев'яна церква. В 1923 р. згадують дерев'яну церкву, хоч вже було збудовано муровану церкву базилічної форми. Зберігся опис дерев'яної церкви: висота стін — 2 м, довжина нави — 9 м, ширина — 6 м, відкритий ґанок завширшки 2 м. В селі побутує легенда про дзвін, котрий під час навали «песиголовців» зняли з дерев'яної церкви і сховали в криниці, але потім не змогли знайти.
Згідно з написом угорською у вівтарі муровану церкву збудували і прикрасили у 1910—1914 роках за славного царювання апостольського царя Франца Йозефа І, високодостойного єпископа Мукачівської єпархії Антона Паппа, декана Василя Кофлановича, священика Августина Шереґія, куратора Івана Сокула. Церкву й іконостас розмалював художник Василь Лісовський (в інших джерелах — Володимир Лісовський). Гарні розписи ще не перемальовані. Фреска на плафоні біля хорів підписана ініціалами WL. Центральна має повний підпис. У 1933 р. церкву ремонтував будівельник І. Тівадар.
Клімат
| Клімат Затисівки | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 0,8 | 3,4 | 9,5 | 16,1 | 21,3 | 24,1 | 25,9 | 25,5 | 21,5 | 15,7 | 8,1 | 3,0 | 14,6 |
| Середня температура, °C | −2,5 | −0,2 | 4,8 | 10,6 | 15,5 | 18,5 | 20,1 | 19,5 | 15,8 | 10,4 | 4,6 | 0,2 | 9,8 |
| Середній мінімум, °C | −5,8 | −3,8 | 0,1 | 5,1 | 9,7 | 12,9 | 14,3 | 13,6 | 10,1 | 5,1 | 1,2 | −2,6 | 5,0 |
| Норма опадів, мм | 45 | 38 | 39 | 48 | 70 | 89 | 75 | 69 | 45 | 43 | 51 | 58 | 670 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Населення
| 1910 | 1921 | 2001 |
|---|---|---|
| → 391 | ↘ 329 | ↗ 528 |
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 528 осіб.[1]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 86,55 % |
| угорська | 12,12 % |
| російська | 1,33 % |
Відомі уродженці
- Андрій Ворон — український громадський, політичний та освітній діяч Закарпаття, письменник, журналіст та перекладач, генеральний секретар Українського Національного Об'єднання.
Туристичні місця
- храм Успіння пр. богородиці. 1910
- В селі побутує легенда про дзвін, котрий під час навали «песиголовців» зняли з дерев'яної церкви і сховали в криниці, але потім не змогли знайти.
Примітки
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.


