Заха Хадід

Дама За́ха Мохаммад Хаді́д (англ. Zaha Mohammad Hadid; 31 жовтня 1950, Багдад, Ірак — 31 березня 2016, Маямі, США) — британська архітекторка іракського походження, лауреат Прітцкерівської премії з архітектури 2004 року. Представниця деконструктивістського напрямку в архітектурі. Засновниця архітектурного бюро Zaha Hadid Architects.

Заха Хадід
араб. زها حديد‎
Народження	31 жовтня 1950 Багдад, Ірак
Смерть	31 березня 2016 (65 років) Маямі, Маямі-Дейд, Флорида, США ° гострий інфаркт міокарда[1][2][3]
Поховання	Бруквудський цвинтар^d :
Релігія	іслам
Країна	Велика Британія
Навчання	Архітектурна школа архітектурної асоціації^d (1977), Американський університет Бейрута і Berkhamsted School^d
Діяльність	архітекторка, дизайнерка, викладачка університету, дизайнерка прикрас, мисткиня, скульпторка, художниця
Праця в містах	Баку[4], Берлін[4], Вайль-на-Рейні[4], Рим[4], Гонконг[4], Лондон[4], Нью-Гейвен[4], Чикаго[4], Бостон[4], Іст-Лансінг[4] і Цинциннаті[4]
Архітектурний стиль	деконструктивізм
Найважливіші споруди	Sheikh Zayed Bridge^d, Центр водних видів спорту[5], Центр Гейдара Алієва[5], Оперний театр Ґуанчжоу[5], Центр сучасного мистецтва (Цинциннаті)[5], Дубайська опера, BMW Central Building^d, Bridge Pavilion^d, Lilium Tower^d[6], Бергізель, Phaeno Science Center^d, CMA CGM Tower^d, Riverside Museum^d, MAXXI – National Museum of the 21st Century Arts^d, one-north^d, CityLife^d, Port House^d, Capital Hill Residence^d[7][8][9] і Vitra Fire Station^d
Членство	Королівська академія мистецтв
Заклад	Гарвардський університет, Іллінойський університет в Чикаго^d і Віденський університет прикладних мистецтв
Нагороди
Батько	Mohammed Hadid^d
Сайт	zaha-hadid.com
Заха Хадід у Вікісховищі

Біографія

Народилася у Багдаді (Ірак) у 1950 році. Дочка колишнього Міністра фінансів Іраку Мохаммада Хадіда, який був на посаді у 1958—1963 рр. Отримала науковий ступінь з математики у Американському Університеті в Бейруті перед переїздом на навчання до лондонської Школи Архітектури при Асоціації Архітектури. Після закінчення школи працювала зі своїми колишніми викладачами Ремом Колгасом та Елією Зенгелісом у роттердамському архітектурному бюро Office for Metropolitan Architecture, ставши одним з його співзасновників у 1977 році.

Дипломний проєкт Заги Хадід називався «Тектонік Малевича» (К. Малевич (1878—†1935) ). У змісті проєкту відобразилися мистецькі ідеї іншого вихідця з України харків'янина В. Татліна (1885—†1956).

У 1980 році відкрила у Лондоні власне архітектурне бюро Zaha Hadid Architects. Протягом 1980-их викладала у Асоціації Архітектури та інших престижних закладах у всьому світі. Керувала кафедрою Кендзо Танге у Вищій Школі Дизайну при Гарвардському Університеті, кафедрою Саллівена у Школі Архітектури при Іллінойському університеті в Чикаго.

Будинки за проєктам Захи Хадід зведені в різних країнах світу — від Німеччини і Італії до Гонконгу і Азербайджану. Серед її проєктів — лондонський олімпійський комплекс водних видів спорту, оперний театр в Гуанчжоу (Китай), Центр Гейдара Алієва у Баку, також вона розробила проєкт одного з стадіонів для чемпіонату світу з футболу у Катарі у 2022 році[10].

Заха Хадід — перша жінка нагороджена Прітцкерівською премією, а також перша і єдина жінка, що отримала Королівську золоту медаль RIBA.

31 березня 2016 року у віці 65 років померла від серцевого нападу в Маямі, де лікувалася від бронхіту.

Нагороди

• Прітцкерівська премія (2004)
• Стерлінгівська премія (2010, 2011)
• Королівська золота медаль RIBA (2016)
• Дама-командор Ордена Британської імперії

Ранні будівлі (1991—2005)

• 
  Пожежна станція «Вітра» у Вайль-на-Рейні, Німеччина (1991–93)
• 
  Бергісельська вежа для лижних стрибків, Інсбрук, Австрія (1999-2002)
• 
  Центр сучасного мистецтва, Цинциннаті (1997-2003)
• 
  Науковий центр «Phæno», Вольфсбург, Німеччина (2000-2005)
• 
  Науковий центр «Phæno» усередині
• 
  Адміністративна будівля заводу BMW у Лейпцигу, Німеччина (2001-2005)
• 
  Одна з будівель музею «Ordrupgaard», Копенгаген, Данія (2001-2005)

Великі проєкти (2006—2010)

• 
  Мостовий павільйон у Сарагосі, Іспанія (2005–2008)
• 
  Інтер'єр Національного музею 21-го століття у Римі, Італія (1998–2010)
• 
  Оперний театр Гуанчжоу, Гуанчжоу, Китай (2003–2010)

Великі проєкти (2011—2012)

• 
  Музей Ріверсайд, Глазго, Шотландія (2004–2011)
• 
  Центр водних видів спорту, збудований до Літніх олімпійських ігор 2012 року, Лондон (2005–2012)
• 
  Музей мистецтв Бродів у Східному Лансінгу, Мічиган (2007–2012)
• 
  Галактичне СОХО у Пекіні, Китай (2008–2012)

Примітки

1. https://music.youtube.com/watch?v=VRjHr-5jt2s&list=RDAMVMVRjHr-5jt2s
2. 建築家ザハ・ハディドさん死去　新国立の旧計画デザイン — 朝日新聞社, 2017.
3. YouTube video
4. Encyclopædia Britannica
5. http://nyti.ms/22S2VgZ
6. http://www.zaha-hadid.com/architecture/lilium-tower/
7. https://www.dezeen.com/2018/04/12/zaha-hadid-architecture-vladislav-doronin-capital-hill-residence-moscow-russia/
8. https://www.architecturaldigest.com/story/zaha-hadid-only-private-residential-home-now-completed
9. https://www.curbed.com/2018/4/13/17234648/zaha-hadid-capital-hill-residence-vladislav-doronin
10. Померла архітекторка авангардистка Заха Хадід

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заха Хадід

Література

• Офіційний сайт Заги Хадід
• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.