Збройні сили Узбекистану

Збройні сили республіки Узбекистан (узб. Ўзбекістон Қуроллі Кучларі, O'zbekiston Qurolli Kuchlari; НД Узбекистану) — сукупність військових сил Республіки Узбекистан. Включає в себе сухопутні війська, ВПС, ВМФ, Національну гвардію та прикордонну службу. Задачі збройних сил Узбекистану визначаються відповідно до його нейтрального зовнішньополітичного курсу, що має на увазі їх використання виключно в оборонних цілях.

Збройні сили Республіки Узбекистан
O 'zbekiston Respublikasi Qurolli Kuchlari
Штандарт збройних сил
Засновані 14 січня 1992
Види збройних сил
Сухопутні війська
Війська ВПС і ППО
Військово-морський флот
Національна гвардія
Прикордонна служба
Штаб Ташкент
Командування
Головнокомандувач І. А. Карімов
Міністр оборони К. Р. Бердиєв
Людські ресурси
Вік 18 років
Призов 9 — 12 місяців
Населення у
призовному віці		 7 887 292[1], віком 16–49
Придатних для
військової служби		 6 566 118[1], віком 15–49
Щорічно досягають
призовного віку		 306 404[1]
Активні службовці 65 000[2] (72-е місце) + 20 000 (внутрішні війська та національна гвардія)
Витрати
Бюджет 1 703 000 000. дол. США (2010)[3][1]
Відсоток у ВВП 3,5% (2011) (51-ше місце)[1]
Історія
Військова історія Узбекистану
Збройні сили Узбекистану у Вікісховищі

Види військової служби

У Республіці Узбекистан існує 4 основних види військової служби:

  1. Термінова військова служба — призовник призивається терміном на 12 місяців;
  2. Служба в мобілізаційному призовному резерві — призовник призивається на 1 місяць;
  3. Служба за контрактом;
  4. Служба в лавах резерву Збройних сил Республіки Узбекистан.

Склад збройних сил

Збройні сили складаються із таких родів військ:

  • Сухопутні війська;
  • Військово-повітряні сили і Війська протиповітряної оборони;
  • Спеціальні війська;
  • Національна гвардія.

Сухопутні війська
Узбецькі солдати під час навчання із стрибків з парашутом у Форті Брегга (Північна Кароліна) в 1997
Узбецькі солдати під час навчань Osprey '96


Чисельність Сухопутних військ становить 40 тис. осіб у складі одного танкового корпусу, десяти моторизованих, одній легкої гірської, однією повітряно-десантної, трьох повітряно-штурмових та чотирьох інженерних бригад, а також однієї бригади Національної гвардії.

Узбекистан розділений на чотири особливих військових округи і одне командування[4]:

У кожному окрузі дислокована укомплектована по повному штату армійська бригада (мотострілецька, танкова або десантно-штурмова). В особливий період командувачі округами стають керівниками всіх частин та підрозділів силових структур, розташованих на території округу.

Згідно з даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) у The Military Balance на 2010 рік Сухопутні Війська Узбекистану мали в своєму розпорядженні таку техніку:[5]

Зброя та озброєння Сухопутних Військ Узбекистану станом на 2010
Найменування Виробництво Призначення Кількість Примітки
Танки
Т-72  СРСР Основний бойовий танк 70[3]
Т-64  СРСР Основний бойовий танк 100[3]
Т-62  СРСР Основний бойовий танк 170[3]
Танки 370 танків на озброєнні[3], 2000[6] одиниць — на зберіганні[6]
Бойові машини піхоти
БМП-2  СРСР Бойова машина піхоти 270[3]
БМД-1  СРСР Бойова машина десанту 120[3]
БМД-2  Росія Бойова машина десанту 9[3]
Броньовані розвідувальні машини
БРМ-1К  СРСР Бойова розвідувальна машина 6[3]
БРДМ-2  СРСР Броньована розвідувально-дозорна машина 13[3]
Бронетранспортери
БТР-Д  СРСР бронетранспортер 50[3]
БТР-60  СРСР бронетранспортер 24[3]
БТР-70  СРСР бронетранспортер 25[3]
БТР-80  СРСР бронетранспортер 210[3]
Протитанкове озброєння
100-мм протитанкова гармата МТ-12  СРСР протитанкова гармата 36[3]
Малютка (ПТРК),Фагот (ПТРК)  СРСР ПТРК [3]
Реактивні системи залпового вогню
БМ-21 Град  СРСР РСЗВ 36[3]
БМ-21 Град-1  СРСР РСЗВ 24[3]
БМ-27 Ураган  СРСР РСЗВ 48[3]
Тактичні ракетні комплекси
Точка (тактичний ракетний комплекс)  СРСР ОТРК 5[7]
Артилерійські системи
2С9 «Нона-С»  СРСР 120 мм САУ 54[3] Самохідна
2С1 «Гвоздика»  СРСР 122 мм САУ 18[3] Самохідна
2С3 Акація, 2С5 Гіацинт-С  СРСР 152 мм САУ 17[3] Самохідна
2С7 Півонія  СРСР 203 мм САУ 48[3] Самохідна
122-мм гаубиця Д-30  СРСР 122 мм 60[3] Буксирувана
152-мм гармата 2А36 Гіацинт-Б  СРСР 122 мм 140[3] Буксирувана
2Б11  СРСР 120 мм міномет 5[3]
2С12 «Сани»  СРСР 120 мм міномет 19[3]
М-120  СРСР 120 мм міномет 18[3]

Війська ППО і ВПС
Обслуговчий персонал узбецьких ВПС буксирує літак ВПС Су-24 Fencer на авіабазі в Карші-Ханабад.


Чисельність Військ протиповітряної оборони та Військово-повітряних сил Республіки Узбекистан становить 10-15 тис. осіб у складі 7 авіаційних та вертолітних полків.

Спеціальні війська

Військові, NSS і МВС підтримують декілька спецназ-батальйонів, названих Скорпіони, Барс і Альфа. Вони широко використовуються проти ісламських терористів у прикордонних районах поблизу Таджикистана та Киргизстана.[8]

Військові навчальні заклади
Академія Збройних Сил Республіки Узбекистан
Ташкентське вище загальновійськове командне училище (ТВОКУ)
Ташкентське вище військово-технічне училище МВС Республіки Узбекистан
Спеціальний факультет Міністерства оборони Республіки Узбекистан
Вищий військовий митний інститут
Самаркандське вище військове автомобільне командне училище
Джізакське вище військове авіаційне училище
Чирчикське вище військове танкове командне інженерне училище

Примітки
  1. Справочник ЦРУ по странам мира
  2. John Pike. Uzbekistan - Security Policy. Процитовано 23 жовтня 2014.
  3. [↑ The International Institute For Strategic Studies IISS The Military Balance 2010. — Nuffield Press, 2010. — С. 373. — ISBN 978-1-85743-557-3.]
  4. Вооружённые силы Узбекистана. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 14 листопада 2014.
  5. The Military Balance 2010 стр. 373
  6. Журнал «Национальна Безопасность»
  7. Журнал «Национальна Безопасность»
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 серпня 2013. Процитовано 14 листопада 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.