Зворотний бік Місяця (телесеріал)

«Зворотний бік Місяця» - російський містичний детективний телесеріал, вільна адаптація британського серіалу «Життя на Марсі» виробництво BBC[1]. Виконавець головної ролі — Павло Дерев'янко.

Зворотний бік Місяця
Тип	телесеріал
Телеканал(и)	Росія Перший канал (2012: 1 сезон; 2016: 2 сезон, 1-8 серії);  Фінляндія Yle (2016: 2 сезон);  Росія Пятница! (2018: 1-2 сезоны) Повтори  Україна Інтер (2012: 1 сезон);  Росія Мир (2018—2021: 1 сезон);  Росія Че (2019—2020: 1-2 сезоны);  Росія П'ятий канал (2020: 1 сезон)
Жанр	поліційна драма^d, фантастика, детектив, містика і драма
Формат зображення	1080p (HDTV)
Тривалість серії	50 хв.
Компанія	"Кінослово" на замовлення продюсерської компанії «Среда»
Режисер	Іван Сауткін
Ідея	Олександр Котт
На основі	Життя на Марсі
Оператор	оператор Леван Капанадзе
Розробка	Олександр Щербаков, Ірина Пивоварова, Сергій Калужанов
Виконавчий продюсер	Олександр Цекало, Руслан Сорокін, Петро Ануров
У головних ролях	Павло Дерев'янко, Світлана Смирнова-Марцинкевич, Іван Шибанов, Карина Разумовська, Євгенія Крегжде
Композитор	Павло Єсенін
Країна-виробник	Росія  Україна
Мова оригіналу	російська
Перший показ	5 листопада 2012 — 11 березня 2018
Кількість сезонів	2
Кількість серій	32 (24+8)
Посилання
Профіль у базі IMDb

Сюжет

Перший сезон (16 серій)

Дія починається в 2011 році. Протягом трьох років капітан московської поліції Михайло Соловйов йшов по сліду жорстокого і хитрого маніяка «Рудого», який тероризував столицю вбивствами молодих жінок. У день планованого арешту «Рудого» Михайло дізнається про смерть батька, з яким не бачився більше 30 років. Під час затримання маніяк вбиває напарника Соловйова, а самого капітана збиває автомобілем.

Прийшовши до тями після аварії, Михайло виявляє, що перемістився в часі і опинився в 1979 році в тілі свого батька — капітана міліції Михайла Івановича Соловйова. При цьому фізичне тіло самого Михайла залишається в 2011 році і перебуває в лікарні в стані коми, завдяки чому Михайло, перебуваючи в минулому, може періодично чути розмови, які ведуть з ним в лікарняній палаті його близькі, колеги та лікарі. Не розуміючи до кінця, що з ним сталося, він, утім, намагається адаптуватися до нових обставин, працюючи радянським міліціонером під виглядом власного батька і одночасно йде по сліду маніяка «Рудого», який теж перемістився з 2011 року до 1979-го. Попутно капітан Соловйов намагається з'ясувати, в чому причина метаморфози, що трапилася з ним, і шукає спосіб повернутися назад в свій час і тіло. Втручання Михайла в хід історії поступово змінює його майбутнє.

Другий сезон (16 серій)

Після фінальної вирішальної сутички з Маніяком «Рудим» Михайло Соловйов виходить з коми, але виявляється в альтернативному 2011 році, де СРСР не розпався, а люди вже літають на Марс. У новій реальності у Михайла несподівано з'являються дружина і дочка. Ситуацію погіршує повернення до його життя Каті, в яку він закохався під час подорожі в минуле і яка виявляється дочкою тієї самої дівчини з 1979 року .

Разом з Михайлом до альтернативного 2011 року потрапляє і Маніяк «Рудий», мета якого — вбити всіх близьких Михайла[2].

Фільмування і показ

1 сезон (16 серій)

За словами Олександра Цекало, підготовча робота над першим сезоном серіалу велася п'ять років. Сценаристам довелося повністю переробити сценарій оригінального британського серіалу Бі-бі-сі «Життя на Марсі», щоб підлаштувати події під радянські реалії минулого. Зйомки Москви 1970-х років проходили в Мінську[3][4].

Прем'єра першого сезону відбулася на «Першому каналі» 5 листопада 2012 року[5]. 3 грудня 2012 року відбулася прем'єра сезону на українському каналі «Інтер»[4] .

2 сезон (16 серій)

У листопаді 2012 року в інтерв'ю радіостанції «Ехо Москви» Олександр Цекало і режисер Олександр Котт повідомили, що почали роботу над другим сезоном телесеріалу[6][7]. Зйомки проходили з 30 липня по 25 грудня 2014 року[8] в Мінську та Борисові[9].

7 вересня 2014 року на сайті «Першого каналу» з'явився уривок другого сезону серіалу[10]. 26 лютого 2016 року з'явилися перші анонси нового сезону[11] . 9 березня вийшли нові анонси[12] . Прем'єра другого сезону відбулася на фінському телеканалі Yle 4 липня 2016 року[13] . 25 листопада 2016 року анонси знову стали показуватися на «Першому каналу»[14] . Прем'єра другого сезону в Росії відбулася 5 грудня 2016 року[2].

«Перший канал» визнав, що рейтинги переглядів занадто низькі і перервав показ 2-го сезону після 8-ї серії[15]. Олександр Цекало в своєму інтерв'ю журналу " Tatler " прокоментував рішення каналу[16] :

Чому це не пішло? Можна говорити все що завгодно. Можливо, утопії та антиутопії — ще не працюючий у нас жанр. Мені цей серіал подобається. Але це моя думка проти думки глядачів. А рішення, показувати далі чи ні, повинен приймати канал, як рефері. Паралельно на " Росії " йшов в цей час шістнадцятий сезон " Таємниць слідства " з дуже хорошими цифрами. Значить, в цій битві «Зворотний бік Місяця» програв «Таємницям слідства», які мені, може бути, особисто не так близькі, але я повинен поважати думку глядача і рішення каналу. Значить, десь щось було зроблено не так.

Повністю другий сезон серіалу був показаний в російському телеефірі на каналі "Пятница!" 10 і 11 березня 2018 року[17][18] і посів п'яте місце в десятці найпопулярніших програм каналу за період з 5 по 11 березня 2018 року[19] .

У ролях

Актор	Роль
Павло Дерев'янко	Михайло Михайлович Соловйов (2011) / Михайло Іванович Соловйов (1979)
Світлана Смирнова-Марцинкевич	Катерина Іванівна Фадєєва (1979) / Катерина Геннадіївна Фадєєва
Ірина Марцинкевич	Катерина Іванівна Фадєєва (2011)
Іван Шибанов	Микола Павлов, маніяк «Рудий»
Семен Трескунов	маніяк «Рудий» в дитинстві
Карина Разумовська	Людмила Соловйова (1979)
Ірина Нарбекова	Людмила Соловйова (2011)
Євгенія Крегжде	Надя, колишня дружина Соловйова
Євген Богомолов	Миша Соловйов (1979)
Олег Алмазов	Григорій Котов, майор міліції (1979)
Володимир Лаптєв	Григорій Іванович Котов, генерал (2011)
Дмитро Гусєв	Ігор Сергійович Жолобов, капітан міліції
Олександр Ляпін	Степан Дубченко, лейтенант міліції
Сергій Бєляєв	Сергій Пряхін, капітан міліції, судмедексперт
Сергій Галахов	Андрій Дронов
Сергій Карякін	Павло Саврасов, співробітник КДБ (1979) / Генеральний секретар ЦК КПРС (2011)
Євген Нікітін	полковник Кирилов (2011) (в першому сезоні зіграв Саврасова у віці)
Андрій Назимов	Карл Трофимов (1979)
Андрій Гусєв	Карл Володимирович Трофимов (2011)
Анна Корнєєва	Зоя, медсестра
Анна Цуканова	Аліса Сергіївна Зак, коханка Михайла Івановича Соловйова
Земфіра Вербицька	циганка (2011)
Анжела Лекарєва	циганка (1979)
Олександр Сирин	Ілля Абрамович Сорокін, психіатр
Олег Іванов	Петро Михайлович Тихонов, дипломат
Ігор Ясулович	Ігор Гурвіц, поет
Світлана Солянкіна	Раїса Гурвіц
Любов Тихомирова	Валентина, клофелінниці
Сергій Колтаков	Всеволод Уколов, актор
Іван Агапов	Левченко
Олександр Яценко	Ігор Крамер, учень ювеліра
Борис Войцеховський	Леонід Варшавський, композитор
Василь Козлов	Кочубей, лейтенант
Сахат Дурсунов	Теймур
Дмитро Мирон	Олександр, експерт
Марина Зубанова	мати Комарова
Сергій Бадичкін	Вознюк, телевізійний майстер
Михайло Есьман	Коливанов, режисер
Катерина Чебишева	Пеппі, подруга Карла
Олександр Цекало	Тимофій Никанорович, будівельник «Дому-2»
Віктор Цекало	Карлсон (Борис Аркадійович)
Артур Федорович	Володимир Висоцький
Дмитро Мухін	Михайло Ходорковський
Михайло Шпилевський	Михайло Горбачов
Ваня Левченко	Філя Кіркоров
Діма Музиченко	Федя Бондарчук
Олег Коц	Євген «Жека»
Дмитро Межевич	охоронець
Анатолій Голуб	водій «Форда»
Юлія Кадушкевич	продавець телевізорів
Іван Мацкевич	полковник ВПС СРСР
Анатолій Гур'єв	тренер
Зінаїда Зубкова	господиня квартири
Олександр Алексєєнко	Юрій Лужков
Анатолій Терпіцкій	Сергій Собянін
Андрій Макаревич	камео
Євген Меньшов	диктор (камео)
Анна Шатілова	диктор (камео)
Прадьюмна Чаттерджі	Раджив Сингх, який зник індус
Макс Максимов	Єгорович, опалювач в лазні № 5
Олена Константинова	Маша Сказкіна, експерт-криміналіст
Володимир Кристовський	Ковальов, тренер з боксу
Анатолій Горячев	Олег Димов, майор міліції
Маргарита Ісайкова	Шура, дочка Соловйова (2011)

Відгуки та критика

• Кінокритик Олексій Смагін, подивившись кілька серій, відмітив, що «основна лінія виглядає багатообіцяюче», але «актори дуже переграють» і порівнює російський ремейк з англійським оригіналом[20]:

Якщо в англійській версії реакція головного героя на змінилася обстановку було показано правдоподібно, то російська нагадує «Прибульців в Америці» або «Чорного Лицаря». Це не комедія, це містичний серіал, але творці, мабуть, про це забули.

• Газета «Вечірня Москва» знайшла в телесеріалі кілька анахронізмів[21]. Також газета пише про такі кіноляпи:
  • На відривному календарі Соловйова день 1 вересня 1979 року — неділя, коли насправді це була субота.
  • Соловйов зустрічається з Володимиром Висоцьким і той переймає від Соловйова фразу «Злодій повинен сидіти у в'язниці!». Але серіал «Місце зустрічі змінити не можна» вперше був показаний вже 11 листопада 1979 року, а його зйомки почалися 10 травня 1978 року.

Нагороди

• 2013 рік — три призи Асоціації продюсерів кіно і телебачення в номінаціях:
  • «Найкращий телевізійний міні-серіал (5-16 серій)»,
  • «Найкраща режисерська робота» (Олександр Котт),
  • «Найкращий актор телевізійного фільму / серіалу» (Павло Дерев'янко).

Див. також

• " Життя на Марсі " — англійська версія телесеріалу.
• " Прах до праху " — спін-офф англійської (оригінальної) версії телесеріалу.
• " Життя на Марсі " — американська версія телесеріалу.

Примітки

1. Мария Лаврентьева, Надежда Дунаева. (5 листопада 2012). Есть ли жизнь на «Обратной стороне Луны»?. Вечерняя Москва. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 10 березня 2018.
2. «Обратная сторона Луны»: чего ждать от новых серий. Первый канал. 29 листопада 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
3. Валентина Зорина (16 листопада 2012). Цекало помог Деревянко отправиться в прошлое. Аргументы и факты. Процитовано 2 грудня 2016.
4. «Интер» покажет «Обратную сторону Луны». Интер. 28 листопада 2012. Процитовано 2 грудня 2016.
5. На Первом канале премьера многосерийного мистического детектива «Обратная сторона Луны». Первый канал. 5 листопада 2012. Процитовано 2 грудня 2016.
6. Елена Афанасьева (18 листопада 2012). Сериал «Обратная сторона Луны»: качественная адаптация или ностальгия по прошлому. Гости: Александр Цекало и Александр Котт. Эхо Москвы. Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 10 січня 2013.
7. Российская адаптация «Жизни на Марсе» идёт на второй сезон. Kinomania.Ru. 18 січня 2013. Процитовано 25 січня 2013.
8. Сериал «Обратная сторона луны» получит второй сезон. Cinemotionlab. 17 березня 2014.
9. Минск превратили в Москву эпохи «альтернативного СССР» в сериале «Обратная сторона Луны — 2». Интерфакс-Запад. 13 грудня 2016.
10. Обратная сторона Луны — 2. Фрагмент фильма. Первый канал. 7 вересня 2014.
11. Обратная сторона Луны-2. Анонс. Первый канал. 26 лютого 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
12. Обратная сторона Луны. Новые серии. Анонс. Первый канал. 9 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
13. Kuun pimeä puoli. Kausi 2. Jakso 1. Yle. Процитовано 2 грудня 2016.
14. «Президент южно-американских штатов Чак Норрис выразил признательность советским детям». Обратная сторона Луны. Новые серии. Анонс. Первый канал. 25 листопада 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
15. Первый канал снял с эфира второй сезон «Обратной стороны Луны». Российская газета. 10 грудня 2016.
16. Александр Цекало: «Сейчас всплеск российских сериалов, и эту волну гоню я». Tatler. 1 червня 2017.
17. Телепрограмма на 10 марта 2018 года. Пятница!.
18. Телепрограмма на 11 марта 2018 года. Пятница!.
19. ТВ программы-лидеры на каналах среди россиян (05 — 11/03/2018). Advertology.
20. Виктория Бороденко. (6 листопада 2012). «Обратная сторона Луны»: мнения разделились. Вечерняя Москва. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 10 березня 2018.
21. Надежда Дунаева. (7 листопада 2012). «Обратная сторона луны»: киноляпы. Вечерняя Москва. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 10 березня 2018.

Посилання

• «Обратная сторона Луны» на сайте «Первого канала». Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 15 листопада 2012.
• Александр Цекало и Павел Деревянко рассказывают о сериале. Вечерний Ургант. Первый канал. 4 листопада 2012. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 9 листопада 2012.
• Мария Семендяева. Ностальгия с особо тяжкими последствиями // Коммерсантъ. — . — № 208 (4993).
• Дмитрий Черемнов (2 листопада 2012). Эффект попаданца. Газета.Ru. Процитовано 9 листопада 2012.
• Анна Голубева (9 листопада 2012). «Обратная сторона Луны». Адаптация. Colta.ru. Архів оригіналу за 15 листопада 2012. Процитовано 15 листопада 2012.
• Оксана Нараленкова. Первый канал покажет «Обратную сторону Луны» // Российская газета. — .