Згурська Катерина Іванівна
Катери́на Іва́нівна Згу́рська (нар. 27 листопада 1915, Рига, Латвія — пом. 27 квітня 2000, Київ) — радянський український правник та державний діяч.
| Катерина Іванівна Згурська | |
|---|---|
| 4-й міністр юстиції УРСР | |
| березень 1957 — квітень 1963 | |
| Попередник | Глух Федір Кирилович |
| Наступник | Зайчук Володимир Гнатович |
| Народилася |
27 листопада 1915 Рига, Латвія |
| Померла |
27 квітня 2000 (84 роки) Київ, Україна |
| Відома як | державна діячка |
| Громадянство |
|
| Освіта | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого |
| Професія | правник |
| Нагороди | |
Життєпис
Закінчила 1938 року Харківський юридичний інститут.
У 1938–1947 роках працювала суддею, заступником голови Житомирського обласного суду. Під час Німецько-радянської війни перебувала в евакуації у місті Пугачові Саратовської області РРФСР.
З 1952 року — заступник голови Верховного Суду УРСР. З 1954 року — заступник міністра, а з березня 1957 року — міністр юстиції УРСР.
З квітня 1963 по січень 1966 років — перший заступник прокурора УРСР, а потім — заступник завідувача відділу з питань помилування Верховної Ради УРСР.
Обиралась депутатом Верховної Ради УРСР 5–6-го скликань.
Після виходу на пенсію в 1977 році упродовж 5 років викладала право в Інституті підвищення кваліфікації працівників харчової промисловості.
Відзнаки
- Орден Леніна № 311863 від 7 березня 1969;
- Орден «Знак Пошани» № 628786 від 30 серпня 1971
Джерела
- В. М. Чисніков. Згурська Катерина Іванівна // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.