Зигмунд Колосовський
«Зигмунд Колосовський» (рос. Зигмунд Колосовский) — радянський пригодницький фільм, знятий на Київській кіностудії 1945 року і вийшов на екрани 13 лютого 1946 року[1].
| Зигмунд Колосовський | |
|---|---|
| рос. Зигмунд Колосовский | |
| Жанр | Пригодницький |
| Режисер |
Сигізмунд Навроцький Борис Дмоховський |
| Сценарист | Ігор Луковський |
| У головних ролях |
Борис Дмоховский |
| Оператор | Федір Фірсов |
| Композитор | Оскар Аронович Сандлер |
| Кінокомпанія | Кіностудія імені Олександра Довженка |
| Тривалість | 88 хв. |
| Країна |
|
| Рік | 1946 |
| IMDb | ID ID 0038272 |
Синопсис
Фільм оповідає про боротьбу польського учасника опору Зигмунда Колосовського проти нацистів. Виявляючи холоднокровність і винахідливість, постійно змінюючи обличчя, Колосовський рятує людей, робить диверсії і ховається від ворогів в безвихідних ситуаціях.
В ролях
У фільмі знімалися[1]:
| Актор | Роль |
|---|---|
| Борис Дмоховский | Зигмунд Колосовский він же журналіст Големба, Гросс, барон Федруччі |
| Володимир Освецимський | Людовик |
| Дмитро Голубинський | кзсендз Йорис |
| Володимир Шишкін | Станіслав Орлик |
| Петро Скороход | Стефан Ракуша |
| Михайло Висоцький | Боровський |
| Сергій Петров | Гетцке, гестаповець |
Знімальна група
Над фільмом працювали[1]:
- сценарист: Ігор Луковський
- режисери-постановники: Сигізмунд Навроцький, Борис Дмоховський
- оператор: Федір Фірсов
- художники: Яків Рівош, Михайло Солоха, Євген Ганкін
- композитор: Оскар Сандлер
- звукооператор: Г. Григор'єв
Відгуки
Фільм був добре сприйнятий глядачами. За результатами прокату 1946 року він увійшов до числа найпопулярніших фільмів, його подивилося 18 210 тисяч жителів[2]. З 1946 по 1948 роки фільм демонструвався за кордоном: в Швеції, США та Фінляндії.
Критики відзначали насичений подіями сюжет, що страждає, однак, від відсутності подробиць. Вражаючі і правдоподібні подвиги Колосовського не мали пояснення в частині їх підготовки, на догоду динаміці була принесена поглиблена проробка характерів персонажів і сцен. Фільм завойовував глядача тільки завдяки гостросюжетності і безлічі показаних подій[3].
Посилання
- Очерки истории советского кино. — Искусство, 1961. — С. 600.
- Федор Раззаков. Гибель советского кино. Интриги и споры. 1918-1972. — Litres, 2015. — 878 с. — ISBN 9785425088185.
- Валентина Сергеевна Колодяжная. Советский приключенческий фильм. — Искусство, 1965-01-01. — С. 122—123.