Золотовицький Ігор Якович

Ігор Якович Золотовицький (нар. 18 червня 1961, Ташкент, Узбецька РСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, театральний педагог, з 2013 року — ректор Школи-студії МХАТ, заслужений артист РФ (2002), заслужений діяч мистецтв РФ (2020)[1].

Золотовицький Ігор Якович
Игорь Яковлевич Золотовицкий
Зображення
Дата народження 18 червня 1961(1961-06-18) (60 років)
Місце народження Ташкент, Узбецька РСР, СРСР
Громадянство  СРСР→ Росія
Alma mater Школа-студія МХАТ
Професія актор
театральний педагог
Кар'єра 1983 — дотепер
Нагороди
IMDb ID 0957741
zolotovitsky.ru
 Золотовицький Ігор Якович у Вікісховищі

Біографія

Ігор Золотовицький народився 18 червня 1961 року в Ташкенті, в сім'ї Якова Соломоновича Золотовицького, родом з Смоленська, і Софії Григорівни Золотовицької, родом з Кривого Рогу .

  • У 1983 році закінчив Школу-студію МХАТ (курс Віктора Монюкова)[2] .
  • З 1989 року викладає в Школі-студії МХАТ.
    • З 2013 року — ректор Школи-студії МХАТ.
  • У 1995—2001 роках був одним з режисерів-постановників дог-шоу «Я і моя собака» на телеканалі НТВ[3], в 1996 році — одним з провідних короткою пізнавальної передачі «Живі новини» на тому ж каналі[4].

Родина
  • Дружина — актриса Віра Харибіна .
  • діти:
    • Олексій Золотовицький (нар.. 18 березня 1988) — в 2014 році закінчив режисерський факультет ГІТІСу (майстерня Олега Кудряшова).
    • Олександр Золотовицький (нар.. 5 вересня 1997) — в 2019 році закінчив Школу-студію МХАТ (майстерня Дмитра Бруснікіна).

Творчість

Ролі в театрі

Московський художній театр ім. А. П. Чехова

Фільмографія
Рік Назва Роль
1984ф «Єгорка» Рибаков, гідроакустик
1984 ф«Знак Саламандри» пожежний
1985 ф«Непрофесіонали» Булочка
1989 ф«У місті Сочі темні ночі» сексуально заклопотаний
1990 ф «Таксі-блюз» Петюнчік
1990 ф «Захід» Левка
1990 ф«Зламане світло» Олег, актор «Ленкоцерта»
1992 ф «Луна-парк» господар ресторану
1992 ф« Прорва» таксист
1995 с«Російський проект» перехожий (ролик «Пам'ятай про близьких»)
1998 ф«Чехов і Ко» продавець-німець (1-а серія, новела «Забув»)
1998 ф«Твір до Дня Перемоги» психолог
1999 ф«Мама» адміністратор психіатричної лікарні
2000 ф«Літній дощ» Діма
2000 ф« Москва» Високий
2001 с« Марш Турецького 2» Іван Гнатович Шацьких (фільм № 7 «Прострочена віза»)
2001 ф«П'ятий кут» Віктор Чагін
2002 ф«Літній дощ» Діма
2003 ф«Зажигайка» Вовчик
2003 с« Каменська 3» Валерій Папоров, продюсер (фільм № 2 «Коли боги сміються»)
2003 с« Сищики 2» Лепёсткін (серія «Вогонь небесний»)
2004 ф«Конвалія срібляста 2» Євген Коралов
2004 ф« Віддалений доступ» Андрій
2005 ф «Найкрасивіша» Мен
2005 ф «Роман жахів» Юр Юрич
2005 ф«Несподівана радість» Микола Будько
2005 ф «Дура» Іван Агєєв
2005 ф «Взяти Тарантіно» Найхана, син Нальхана
2005 — 2006 с«Люба, діти і завод» Жорик Орлов
2006 ф«Щастя за рецептом» Аркадій Пузайцер
2006 ф«Три полуграции» Ілля, чоловік Наталії
2006 ф«Заєць над безоднею» Малай
2007 ф «Охламон» продюсер
2007 ф«Сумна дама хробаків» Вадим
2007 ф«Подруга банкіра» Манякін, чоловік Євгенії
2008 с «Сищик Путілін» агент Гайпель
2008 ф«Антисекс» Роман Салаватовіч, режисер
2008 ф«Королі гри» Геннадій Горін, кинутий чоловік (2-а і 3-я серії)
2008 ф«Непоодинокі» Едуард Цвєтков, чоловік Алли
2008 ф«Do Not відрікаються люблячи» Влад
2008 ф«Циганочка з виходом» ЛАЦе, циганський барон
2009 с« Журов» Віталій Мітін, фотограф (фільм № 3 «Старі дошки»)
2009 с«Коли падають гори» Алішер Цаев, олігарх
2009 ф«Серце капітана Немова» Георгій Якович, кардіолог
2010 с« Севастопольські оповідання» провідний
2010 ф«Долі загадкове завтра» Барвало, циганський барон
2010 ф«220 вольт любові» Альберт Пшоно, нотаріус
2010 ф«Щастя за контрактом» Валерій
2011 с« Фарфорова весілля» Ілля Володимирович
2012 ф«Короткий курс щасливого життя» Олександр
2012 ф«Велика ржака» директор горілчаного заводу
2013 ф«Швидше за кроликів» Гарік
2013 ф«Не бійся, я з тобою! 1919 » Абдулла, глава банди найманців
2014 с«Манекенниця» Леонід Темников, батько Вадима
2015 ф«Пансіонат" Казка ", або Чудеса включені» Борис Ілліч Курёнок, директор турагентства
2016 ф« Колектор» Курчатов, журналіст, ведучий радіо «Ехо Москви» (голос)
2017 ф«Ви все мене дратуйте!» Андрій Петрович
2017 с« Актриса» директор театру
2018 ф«Історія одного призначення» Микола Ілліч, керуючий маєтком графа Лева Толстого
2018 ф«День до» Данила Сергійович, режисер
2019 тф«Одеський пароплав» лікар медпункту
2021 ф« Love» Микола

Примітки
  1. Указ Президента Российской Федерации от 11 апреля 2020 года № 177 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
  2. Школа-студия МХАТ: 1980—1989. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 6 вересня 2009.
  3. Михаил Ширвиндт: Дог-шоу с человеческим лицом. Искусство кино. 1997-04.
  4. Павел Любимцев: Мне запретили даже думать о стройной фигуре. Вечерняя Москва. 21 березня 2002.
  5. № 13
  6. Последняя жертва
  7. Осада
  8. Изображая жертву

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.