Золтан Амбруш
Золтан Амбруш (угор. Ambrus Zoltán; *22 лютого 1861, Дебрецен — †28 лютого 1932, Будапешт) — угорський письменник, есеїст, драматург і перекладач. Член-кореспондент Угорської академії наук.
| Золтан Амбруш | ||||
|---|---|---|---|---|
| угор. Ambrus Zoltán | ||||
_%E2%80%93_crop.jpg.webp) | ||||
| Народився |
22 лютого 1861 Дебречин, Угорщина | |||
| Помер |
28 лютого 1932[1] (71 рік) Будапешт, Королівство Угорщина ·хвороба | |||
| Поховання |
 | |||
| Країна |
 Австрійська імперія.svg.png.webp){kind=small} Угорщина | |||
| Діяльність | письменник, перекладач, літературний критик | |||
| Сфера роботи | Угорська література | |||
| Alma mater | Паризький університет (1886), Будапештський університет (1881) і Колеж де Франс (1886) | |||
| Мова творів | угорська[1] і французька | |||
| Членство | Угорська академія наук | |||
| У шлюбі з | Gizella Tormássyd і Etelka Benkőd | |||
| Діти | Gizella Ambrusd | |||
|
| ||||
 Золтан Амбруш у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
Після закінчення гімназії, в 1877-1881 вивчав право в Будапештському університеті. У 1879 помер його батько, залишивши 18-річному синові турботи про сім'ю. Амбруш став працювати викладачем, потім — театральним критиком, поміщав статті в пресі (Fővárosi лапок, Pesti Napló і Budapesti Szemle).
Література приваблювала Золтана більше, ніж юриспруденція, тому в 1885 він переїхав до Парижа, де вивчав філологію та історію французької літератури в Колеж де Франс і Сорбонні.
Після повернення на батьківщину став одним із співробітників журналу Hét в Будапешті. Його перу належить велика кількість оповідань.
У 1900 редагував журнал Új Magyar Szemle. У 1917-1922 — директор Національного театру.
Творчість
Золтан Амбруш — представник угорського романтизму і реалізму. Тонкий есеїст, багато почерпнув з французької «експериментальної» і психологічної прози, у Ренана і Франса, наступник традицій французької літератури XIX століття. Ввів в угорську літературу тип французького психологічного роману.
Автор кількох драматичних творів, опублікованих в журналі «Нюгат» романів, повістей, есе та оповідань, зібраних в шістнадцяти томах.
Переклав ряд творів французьких авторів, в тому числі, Бальзака, Флобера, Мопассана, Анатоль Франса, Віктора Шербюл'є.
Вибрана бібліографія
- Giroflé és Girofla (1901)
- Berzsenyi báró és családja (1902)
- Midás király I—II. (1906)
- A tóparti gyilkosság
- A türelmes Grizeldisz
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.