Зориківка

Зори́ківка — село в Україні, у Міловському районі Луганської області. Населення становить 824 осіб. Орган місцевого самоврядування — Зориківська сільська рада.

село Зориківка
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Міловський
Рада Зориківська сільська рада
Облікова картка Зориківка 
Основні дані
Засноване 1780
Населення 824
Площа 6,46 км²
Густота населення 127,55 осіб/км²
Поштовий індекс 92523
Телефонний код +380 6465
Географічні дані
Географічні координати 49°24′18″ пн. ш. 39°50′45″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 86 м
Водойми р. Комишна
Найближча залізнична станція Зоринівка
Місцева влада
Адреса ради 92500, с. Зориківка, вул. Центральна, 37
Карта
Зориківка
Зориківка
Мапа

Історія

За даними на 1864 рік на казенній слободі Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 1772 особи (894 чоловічої статі та 878 — жіночої), налічувалось 189 дворових господарства, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок[1].

Станом на 1885 рік у колишній державній слободі, центрі Зориківська волості, мешкало 2070 осіб, налічувалось 311 дворових господарств, існували православна церква й школа, відбувався щорічний ярмарок[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2294 осіб (1146 чоловічої статі та 1148 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

За даними на 1914 рік у слободі проживало 3530 мешканців[4].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 44 людей[5].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 884 особи, з яких 401 чоловік та 483 жінки.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 824 особи.[7]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

МоваВідсоток
українська 94,17 %
російська 5,46 %
білоруська 0,12 %
угорська 0,12 %

Див. також

Примітки
  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3012)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-249)
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  5. Мартиролог. Луганська, ст. 183
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.