Зуївка

Зу́ївка — селище міського типу Донецької області, підпорядковане Харцизькій міській раді, що на території Шахтарського р-ну, розташоване на берегах двох річок — Кринки та Вільхової.

смт Зуївка
Герб Зуївки
Країна  Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Донецький район
Громада Харцизька міська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1775
Статус із 1938 року
Площа  км²
Населення ▼ 3131 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 86781
Телефонний код +380 6257
Географічні координати 48°03′20″ пн. ш. 38°15′09″ сх. д.
Висота над рівнем моря 108 м
Водойма р. Кринка, Вільхова
Відстань
Найближча залізнична станція: Харцизьк
До станції: 11 км
До райцентру:
 - автошляхами: 11,3 км
До обл. центру:
 - фізична: 34 км
 - автошляхами: 40,9 км
Селищна влада
Адреса 86781, Харцизька міськрада, смт Зуївка, вул. Матросова, 1
Голова селищної ради Сосновський Михайло Іванович
Карта
Зуївка
Зуївка

Зуївка у Вікісховищі

Географія

Селище Зуївка розташовується в центрально-східній частині Донецької області на пологих схилах лівого берега Кринки, у місці впадання річки Вільхової (лівої притоки Кринки). Із заходу і півдня межа селища проходить по Кринці, а з півночі по річці Вільховій. Знаходиться за 40 км від обласного центра — міста Донецька, за 11 км від залізничної станції Харцизьк. Відстань до райцентру становить близько 11 км і проходить автошляхом місцевого значення.

На заході межує з селищем Гірне (Харцизька міська рада), на північному заході (вище за течією Кринки) з селищем Нижня Кринка, на півночі з селищем Молодий Шахтар, на північному сході з селищем Вільхівка, на сході з селищем Лобанівка та (вище за течією Вільхової) містом Шахтарськ, на південному сході з селами Цупки та Півче, на південному заході з селищем Ведмеже, селом Золотарівка, селищем Водобуд, ні півдні з містом Зугрес (примикає; нижче за течією Кринки).

Пам'ятки

Поруч із селищем розташовані три водосховища: на північному сході — Вільхівське, на північному заході — Ханжонківське та на півдні — Зуївське. На заході Вільхівського водосховища, північніше і західніше від його греблі, знаходиться вихід скельних порід Донецького кряжа. Висота скель місцями доходить до 30 м. Завдяки своїм ландшафтно-геологічним особливостям це місце користується широкою популярністю серед любителів альпінізму та скелелазіння всієї Донецької області і в повсякденній мові носить назва Зуївський скеледром.

Галерея
  • Вид з північного заходу.
  • Вид на Зуївку з півдня.
  • Вид з північного сходу.

Частина території, що належить Зуєвській селищній раді, входить до складу регіонального ландшафтного парку «Зуївський».

Історичні відомості

За даними на 1873 рік у слободі, центрі Зуївської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 2066 осіб, існувало 244 дворових господарства та 10 окремих будинків, у господарствах налічувалось 110 плугів, 504 коней, 437 пар волів, 1133 звичайних та 4100 тонкорунних овець[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 1988 осіб (958 чоловічої статі та 1030 — жіночої), з яких 1979 — православної віри[3].

Населення

За даними перепису 2001 року населення селища становило 3679 осіб, із них 15,57 % зазначили рідною мову українську, 83,37 %— російську, 0,19 %— білоруську та 0,08 %— вірменську мову[4].

Примітки
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 255)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-51)
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.