Йоахаз

Йоаха́з (івр. יְהוֹאָחָז‎ той, якого зміцнює Бог, † 801[1][2] або 798 до н. е.[3]) — цар Ізраїлю, син і наступник Єгу, що правив Самарією 17 років (Біблія: 4Цар 13: 1). Час його правління визначають як 815—801 до н. е.[4], 814—798 до н. е.[5], або 817—801 до н. е.[2]. Як покарання за своє ідолопоклонство він зазнав нападу Газаїла і Венадада, царів сирійських, що з усієї його величезної армії залишилося тільки 50 вершників, 10 колісниць і 10 000 воїнів. Його спадкоємець — Йоас, відібрав у сирійців втрачені батькові землі. (4Цар 13:25).

Йоахаз івр. יהואחז‏‎‎‎‏‎‎‎‎
Йоахаз
11-й Цар Ізраїлю
815 — 801 до н. е.
Попередник:	Єгу
Спадкоємець:	Йоас
Народження:	9 століття до н. е.
Смерть:	801 до н. е.
Країна:	Ізраїльське царство
Батько:	Єгу
Діти:	Йоас

Примітки

1. На думку дослідника Вільяма Фоксвела Олбрайта (William Foxwell Albright)
2. Стаття Joahas. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL).
3. Edwin Richard Thiele: The Mysterious Numbers of the Hebrew Kings. Kregel, 1994, ISBN 978-0-8254-3825-7, р. 10 (стаття Jehoahaz)
4. William Foxwell Albright
5. Edwin Richard Thiele, там само.

Посилання

Йоахаз у www.jewishencyclopedia.com (англ.)

Царі Ізраїлю
Попередник: Єгу	Йоахаз Правління: 814 до н. е. — 798 до н. е.	Наступник: Йоас