Йосеф Каро
Йосеф бен Ефраїм Каро (івр. יוסף קארו, ісп. José ben Efrén Caro; 1488–1575) — рабин та вчитель єврейського закону XVI століття, автор основоположного кодексу галахічних приписів Шулхан арух.
| Йосеф Каро | |
|---|---|
| Joseph Karo | |
 | |
| Народився |
1488[1] Толедо, Кастильська Корона |
| Помер |
24 березня 1575 Цфат, підокруг Сафедd, Північний округ, Ізраїль |
| Поховання |
 |
| Країна | Османська імперія |
| Діяльність | філософ, письменник, рабин, Posek |
| Вчителі | Якуб Берабd |
| Відомі учні | Моше Альшехd і Моше Кордовероd |
| Знання мов | іспанська |
| Magnum opus | Beit Yosefd, Kessef Mishnehd, Maggid Meisharimd і Шулхан арух |
| Конфесія | юдаїзм |
| Автограф |
 |
Біографія
Народився у сім'ї рабина. Батька звали Ефраїм. Після вигнання з Іспанії у 1492 році сім'я оселилася в Португалії, а після вигнання звідти у 1497 році у Туреччині в Стамбулі. Батько важко переніс переїзд і рано помер і молодий Йосеф переходить під опіку дядька рабе Іцхака Каро. Йосеф рано одружується і поселяється в Адріанаполі (суч. Едірне), де починає писати свою книгу «Бейт Йосеф» — коментарі до книги Якова бен Ашера — «Арбаа турім». Після смерті дружини одружився заново і переселився в Болгарію. У 1536 році переселяється у Цфат, можливо після зупинки в Єгипті. У Цфаті Йосеф зближується з Яковом Бейравом і стає його учнем. У 1538 отримує від свого вчителя першим відновлену сміху (висвячення в сан равина). Другим став Моше Мітрані. У цей період між равином Леві Бен-Хавівом — равином Єрусалима і равином Яковом Бейравом починається диспут про можливість відновлення сміхи, що закінчився договором про те, що нових мудреців посвячувати в цей сан не будуть. За деякими свідченнями Йосеф Каро встиг скористатися своїм саном, і висвятив деяких своїх учнів.
Йосеф Каро — автор законодавчого кодексу «Шулхан арух». «Шулхан арух» є спрощеною версією праці «Бейт Йосеф» і набув поширення у всіх єврейських громадах. Євреї ашкеназі визнають його з доповненнями равина Моше Іссерлеса (Рамо), які враховують звичаї ашкеназької громади.
Равин Йосеф склав також коментарі до праці Маймоніда «Кесеф мішне».
Серед учнів Йосефа Каро: равин Моше Кордоверо і равин Моше Альшех.