Йосиф (патріарх Сербії)

Патріарх Йосиф (серб. Патријарх Јосиф, у світі Ілія Раячич, серб. Илија Рајачић; 20 липня 1785 — 13 грудня 1861) — патріарх Карловацький, перший патріарх відновленого Сербського патріархату православної церкви.

Патріарх Йосиф
Патријарх Јосиф
Патріарх Карловацький
1848 — 1861
Церква: Православна церква Сербії
Попередник: Самуїл Маширевич
Митрополит Карловацький
1842 — 1848
Попередник: Стефан (Станкович)
Єпископ Вршачський
1833 — 1842
Попередник: Максим (Мануїлович)
Наступник: Стефан (Попович)
Єпископ Далматинський
1829 — 1833
Попередник: Венедикт (Кральєвич)
Наступник: Пантелеймон (Живкович)
 
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Ілія Раячич
Илија Рајачић
Народження: 20 липня 1785(1785-07-20)
Лучане, Габсбурзька монархія
Смерть: 13 грудня 1861(1861-12-13) (76 років)
Сремські Карловці, Австрійська імперія
Чернецтво: 10.04.1810

 Йосиф у Вікісховищі

Життєпис

Народився у сім'ї священика Луки. Спочатку відвідував школу у Бриньє, потім навчався у Загребі, Сремських-Карловцях та Сегеді, засвоїв дворічний курс філософії. Потім у Відні право та латину. Йому не вдалося завершити освіту, 1809 Австрія почала війну з Наполеоном, Ілія вступив до армії.

Після війни пішов із армії аби стати священиком, пішов до монастиря Гомір'є і 10 квітня 1810 став ченцем.[1]

1829 став єпископом Далматинським, будучи на цій посаді у 1833 зробив внесок у боротьбу із насадженням уніатства серед сербів.

5 липня 1833 став єпископом Врашським.

Серпень 1842 помер карловацький митрополит Стефан (Станкович), для виборів нового митрополита був зібраний Народно-церковний собор. У зв'язку з тим, що собор не обрав одну кандидатуру, імператор Автрії Фердинанд І вирішив, що новим митрополитом має стати Йосиф Раячич.[1]

Картина Павла Симича «Оголошення Сербської Воєводини». У центрі — Йосиф Раячич

1848 під час революції у Австрійській імперії серби зібралися у травні на народне віче у Сремських-Карловцях. Травнева скупщина оголосила створення сербської автономії — Сербської Воєводини, а Йосифа Раячича обрала головою керівництва та сербським патріархом.[2] Таким чином був відновлений сербський патріархат, який перервався після ліквідації в 1766 році Печського патріархату. Після придушення угорської революції австрійська влада перестала загравати з сербами і у 1849 замісто Сербської воєводини була утворена друга адміністративна одиниця — Воєводство Сербія та Темешварський банат. Після чого Йосиф Раячич став тільки духовним владикою.

Патріарх Йосиф зробив великий внесок у розвиток православної церкви в Австрійській імперії. У Сремських Карловцях, де була його резиденція, він заснував патріаршу бібліотеку та типографію, заснував музей та ботанічний сад, 1854 намагався заснувати університет.

Примітки
  1. Serb Orthodox Church Eparchy of Dalmatia. (2004, 2007). Episkop JOSIF (Rajačić) patrijarh srpski (1848 - 1861) (серб.). Архів оригіналу за 14 листопада 2016.
  2. Unity, Concord, and Homelands Defence. Архів оригіналу за 9 червня 2007. Процитовано 15 березня 2017.

Література
  • Јован Миросављевић, Бревијар улица Новог Сада 1745—2001, Нови Сад, 2002.
  • Драго Његован, Присаједињење Војводине Србији, Нови Сад, 2004.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.