Кадниця
Ка́дниця — село Богодухівського району Харківської області України. Кадниця підпорядкована Крисинській сільській раді.
- Поштове відділення: Максимівське
| село Кадниця | |
|---|---|
 Садибний будинок у Кадниці | |
| Країна |  Україна |
| Область | Харківська область |
| Район/міськрада | Богодухівський район |
| Рада | Крисинська сільська рада |
| Облікова картка | Кадниця |
| Основні дані | |
| Засноване | 1790 |
| Населення | 92 осіб |
| Площа | 0,72 км² |
| Густота населення | 128 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62145 |
| Телефонний код | +380 5758 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°06′43″ пн. ш. 35°45′33″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
158 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62144, Харківська обл., Богодухівський р-н, с.Крисине, вул.Робоча,1а, |
| Сільський голова | Шаров Володимир Анатолійович |
| Карта | |
  Кадниця | |
 Кадниця  Кадниця | |
| Мапа | |
| |
Географія
Село Кадниця знаходиться біля балки Сизонів Яр в якому бере початок річка Кадниця. На річці невеликі загати. За 2 км на південь розташовані селище Горького та залізнична станція Зупинний пункт 198 км.
Історія
- 1790 рік — дата заснування.
За архівною інформацією 1804 року — "Село Кадниця Харківського повіту. Власники: надвірний радник Іван Євстахович Куликівський, майорша Уляна Олексіївна Петрович, колезький радник Андрій Іванович Ковалевський. Дворів — 32, чоловіків — 129, жінок — 146, землі — 1404 десятин 1692 сажні. Велика частина земель в Кадниці також належала А. І. Ковальову — другу Григорія Савича Сковороди, так що, можливо, і сам Сковорода бував там. Також власником земель і садиби був Єгор Степанович Гордієнко. Він походив з роду сотника Сумського слобідського полку Григорія Доценко. Маєток йому було надано Петром І.
Ще одним власником земель в Кадниці був Підгоричані-Петрович Георгій Пилипович — граф, поручик. У 1833 р. він володів маєтком у с. Кадниця Богодухівського повіту. Мав сім'ю — дружину Віру, сина Валеріана — прапорщика, дочку Марію — яка була заміжня за майором фон Стель.
Що стосується самої садиби, то від неї зберігся дерев'яний різьблений садибний будинок. Садиба була побудована у самого озера на початку 19 століття першим її власником поміщиком Куликовським. З середини 19 століття вона перейшла у володіння дійсного статського радника Єгора Степановича Гордієнко. Дерев'яний будинок спочатку використовувався як житловий будинок, а в 1892 році Гордієнко організував там земську школу. У радянський час дерев'яний будинок став сільським клубом. Зараз садиба в жалюгідному стані: стіни обписані, каміни розбиті, а сам дерев'яний будинок розбирають на дрова.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 33 людей[1].
Економіка
- Поруч із селом є кілька птахо-товарних ферм.
Посилання
- Кадниця на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода: Кадниця