Казанський собор (Москва)
Собор Казанської ікони Божої Матері (Казанський собор) (рос. Казанский собор) — православна церква перед монетним двором на розі Красної площі та Микільської вулиці в Москві, закладена в 1625. Знесена більшовиками в 1936 під час сталінської реконструкції району Манежної площі. Відновлено в 1990—1993 за проектом архітекторів Олега Журіна і Геннадія Мокєєва[1][2].
| Казанський собор | |
|---|---|
![]() | |
| 55°45′19″ пн. ш. 37°37′09″ сх. д. | |
| Тип споруди | катедральний собор |
| Розташування |
|
| Перша згадка | 1625 |
| Початок будівництва | 1993 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | архітектура Росії |
| Єпархія | Московська єпархія |
| Стан | об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd |
| Оригінальна назва | рос. Казанский собор |
| Епонім | Казанська ікона Божої Матері |
| Вебсайт | kazanski-sobor.ru/_index.php |
![]() Казанський собор (Москва) (Росія) | |
| |
| | |
Історія
Дерев'яний Казанський собор був побудований на кошти воєначальника Дмитра Пожарського в пам'ять про перемогу Московії в Московській битві 1612 року. Його звели на місці колишньої будівлі торгових рядів, проте біля огорожі храму ще довго перебував ринок. У собор помістили Казанську ікону Божої Матері - головну військову святиню Другого народного ополчення. Вона була доставлена Пожарським з Введенської церкви на Луб'янці. Собор освятив патріарх Філарет в жовтні 1625. З моменту відкриття і до 1765 до собору влаштовувалися хресні ходи: в день набуття ікони в Казані - 8 липня.
Після пожежі в 1630 собор збудували в камені під керівництвом зодчого Абросімова Максимова. За іншою версією, керували роботами майстра Семен Глєбов і Наум Петров. Головний престол освячений в 1636 в присутності царя Михайла Федоровича і патріарха Іоасафа, а північний боковий вівтар Аверкія Ієрапольського - восени 1637.
Примітки
- Елена Лебедева. Казанский собор в Москве / Православие.Ru. pravoslavie.ru (рос.). Процитовано 15 січня 2021.
- Казанский собор на Красной площади. www.kazanski-sobor.ru. Процитовано 15 січня 2021.


