Казвін

Казвін, Газвін (перс. قزوین‎) — місто на півночі Ірану, адміністративний центр і найбільше місто остана Казвін. Населення — 331 000 осіб. Важливий центр текстильної промисловості — виробництво бавовни, шовка, шкіри. У передмістях Казвіна розташована найбільша в Ірані електростанція. Залізнична станція на гілці Тегеран — Тебриз.

Казвін قزوین
Вхід Masjed al-Nabi, Казвін, Іран. Вхід Masjed al-Nabi, Казвін, Іран.
Основні дані
36°16′07″ пн. ш. 50°00′14″ сх. д.
Країна	Іран
Регіон	Казвін
Столиця для	Сефевідський Іран, Казвін, Qazvin County^d і Central District^d
Площа	64,132 км²
Населення	331 000 (2005)
Висота НРМ	1 800  м
Телефонний код	281
Часовий пояс	UTC+3:30
GeoNames	119505
Міська влада
Вебсайт	http://www.qomict.ir
Мапа
Казвін Казвін (Іран)
Казвін у Вікісховищі

Історія

Казвін у 1921

Про історію та топографію Казвіна є порівняно докладні відомості, оскільки з нього походить історик і географ XIV століття Хамдаллах Казвін. Засновником міста вважається Шапур, син Ардашира, родоначальника династії Сасанідів. Довгий час, навіть при Аббасидах, був одним з прикордонних пунктів Халіфату, оскільки Дейлом, гірська частина нинішнього Гіляну, не був завойований арабами. Мешканці ще в XIV столітті залишалися здебільшого сунітами шафіїтського толку і, за словами Хамдаллаха Казвіна, ніколи не підпорядковувалися ісмаїлітам, головні твердині яких знаходилися безпосередньо на північ від міста, у місцевості Рудбаре. Тут було до 50 сильних фортець; головними були Аламут та Меймундиз. При шаху Тахмаспа I (1524–1576) Казвін був деякий час столицею імперії Сефевідів. За відгуками мандрівників XVII століття, він не поступався жодному місту Персії, крім Ісфахана[1].

Див. також

• Залізниця Астара — Решт — Казвін

Відомі уродженці

• Ареф Казвін
• Шірін Нешат

Примітки

1. Бартольд В. В. Историко-географический обзор Ирана // Сочинения / Бартольд В. В.. — М. : Наука, 1971. — Т. VII: Работы по исторической географии и истории Ирана. — С. 199-200.