Казимір Великоселець
Казимір Великоселець OP (біл. Казімір Велікаселец; нар. 5 травня 1945, с. Староволя) — білоруський римо-католицький єпископ, домініканець; з 6 травня 1999 року єпископ-помічник Пінської дієцезії і титулярний єпископ Бланда Юлії.
| Казимір Великоселець OP | ||
 | ||
 Герб | ||
| Гасло: | Fiat voluntas Tua | |
|---|---|---|
| ||
| 3 січня 2021 — 23 жовтня 2021 | ||
| Обрання: | 3 січня 2021 | |
| Церква: | Римо-Католицька церква | |
| Попередник: | Тадеуш Кондрусевич | |
| Наступник: | Йосиф Станєвський | |
| ||
| з 6 травня 1999 | ||
| Обрання: | 6 травня 1999 | |
| Церква: | Римо-Католицька церква | |
| ||
| з 6 травня 1999 | ||
| Обрання: | 6 травня 1999 | |
| Попередник: | Міґель Педро Мундо | |
| Альма-матер: | Ризька католицька духовна семінаріяd | |
| Діяльність: | католицький священник, домініканець | |
| Національність: | білорус | |
| Народження: | 5 травня 1945 (76 років) Староволя, Великосельська сільська рада, Пружанський район, Брестська обл., Білоруська РСР, СРСР | |
| Священство: | 3 червня 1984 | |
| Єп. хіротонія: | 24 червня 1999 | |
| Автограф: |  | |
Життєпис
Народився 5 травня 1945 року в с. Староволя, нині Пружанський район Берестейської області в Білорусі.
Служив в армії за призовом, працював на будівництві у Вільнюсі. У Вільнюсі познайомився з ченцями-домініканцями. Три роки влада не дозволяла йому вступити до Ризької семінарії. Прийнятий до Ризької семінарії в 1981 році. Під час навчання склав перші монаші обіти в домініканському ордені[1].
Після закінчення семінарії (1984), 3 червня 1984 року висвячений на священника і направлений на першу парафію Пресвятої Трійці в Ішколді. Під його духовною опікою були також Юшкевичі, Городище, Столовичі, Полонечка, Новий Свержень, Городея, Кореличі, Мір, Ганцевичі, оскільки тоді священиків бракувало і кожен з них обслуговував численні парафії. Крім пастирського служіння займався реставрацією і ремонтом храмів[1].
У 1992 році він був призначений Генеральним вікарієм Пінської дієцезії, одночасно виконував обов'язки декана Барановицького деканату та настоятеля храму Воздвиження Святого Хреста в м. Барановичі[1].
Єпископ
6 травня 1999 року Папа Римський Іван Павло ІІ призначив о. Казиміра Великосельця єпископом-помічником Пінської дієцезії. Єпископські свячення отримав 24 червня 1999 року в Пінському катедральному соборі з рук кардинала Казімежа Свйонтека[1].
3 січня 2021 року, в день 75-річчя Митрополита Тадеуша Кондрусевича, Папа Римський Франциск прийняв його зречення і одночасно призначив Апостальським Адміністратором sede vacante Мінсько-Могильовської митрополичої катедри єпископа Казиміра Великосельця[2].
Примітки
- Біскуп Казімір Велікаселец. catholic.by (be-by). Процитовано 12 вересня 2020.
- Rinunce e nomine. press.vatican.va. Процитовано 4 січня 2021.
Посилання
- Біскуп Казімір Велікаселец // catholic.by, дата доступу 12 вересня 2020 (біл.)
- Bishop Kazimierz Wielikosielec, O.P. // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)