Казка про Зоряного хлопчика
«Казка про Зоряного хлопчика» — радянський двосерійний телевізійний фільм-казка 1983 року за мотивами творів Оскара Уайльда.
Казка про Зоряного хлопчика | |
|---|---|
| рос. Сказка о Звёздном мальчике | |
 | |
| Вид | телефільм |
| Жанр | казка |
| Режисер | Леонід Нечаєв |
| Сценарист | Інна Вєткіна |
| У головних ролях |
Павло Чернишов Гражина Байкштіте Іван Мацкевич Лариса Пономаренко |
| Оператор | Володимир Калашников |
| Композитор | Олексій Рибников |
| Художник | Леонід Єршов |
| Кінокомпанія | «Білорусьфільм» |
| Тривалість | 129 хв |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1983 |
| IMDb | ID 0213249 |
Сюжет
Інопланетяни з далекого сузір'я, давно живуть раціональним життям і «звільнили» себе від будь-яких почуттів і емоцій, відчуваючи дивний вплив невідомої енергії. Цією енергією виявляється світло любові, що виходить від єгеря з планети Земля, який наглядає за сузір'ям. Приймається рішення послати на Землю дитину «останньої моделі» — майбутню людину з холодним серцем: адже навіть одна така людина може істотно послабити випромінювання, яке непокоїть жителів світу без почуттів.
Але, як виявилося, прихильність матері хлопчика до її сина не згасла остаточно, і вона відправляється слідом за ним на Землю. У цей момент єгер, який все ще спостерігає за небом, бачить, як звідти падає зірка, і на місці її падіння знаходить хлопчика. Він бере його до себе на виховання.
Проходить 10 років. Мати Зоряного хлопчика, блукаючи в безплідних пошуках, перетворюється в жебрачку. За цей час хлопчик виростає дуже красивим і з можливостями, але надто самовпевненим. Його називають Зіркою, але зовсім не за походженням, про який довгий час ніхто не знає, крім єгеря і його друга, а через сяйва його талантів і, звичайно, дивовижну красу. Одного разу ворожка прямо говорить йому, що він народився під іншим сонцем і що мати шукає його.
Нарешті, зустрівшись з матір'ю і побачивши, що вона — обірвана жебрачка, Зірка відкидає її, а потім йде з села, де виріс, щоб знайти свою справжню матір. Однак тяготи шляху, а більш за все, новий друг Зірки — веселий карлик — і історія його життя без матері, в лісі, далеко від людей, змушують Зоряного хлопчика по-новому поглянути на те, що він зробив, покаятися у своєму вчинку і тепер уже шукати нехай жебрачку, але саме ту, що приходила за ним.
Зрештою Зоряний хлопчик відкидає красу Інфанти заради свого непоказного друга, знаходить матір і навіть готовий пожертвувати собою, щоб захистити її. Справедливий король, дізнавшись про погану поведінку своєї дочки, втручається в те, що відбувається. Інопланетяни, які спостерігали за всім, що відбувається із Зіркою, вже настільки пройняті живими справжніми почуттями, що щиро плачуть і радіють щасливого фіналу.
У ролях
- Павло Чернишов — Зоряний хлопчик
- Матлюба Алімова — циганка і ясновидиця
- Гражина Байкштіте — мати Зоряного хлопчика
- Іван Мацкевич — єгер, який знайшов Зоряного хлопчика
- Михайло Петров — друг єгеря
- Ангеліна Полянчукова — Еля, дівчинка з села
- Лариса Пономаренко — Інфанта
- Віктор Шевелевич — великий інквізитор
- Іван Пчолкін — карлик
- Ростислав Янковський — господар сузір'я
- Борис Плотников — психолог сузір'я
- Володимир Шелестов — учений сузір'я
- Людмила Зайцева — селянка
Знімальна група
- Автор сценарію: Інна Вєткін
- Режисер: Леонід Нечаєв
- Оператор: Володимир Калашников
- Художник: Леонід Єршов
- Композитор: Олексій Рибников
- Звукооператор: Сендер Шухман
- Редактор: Ізольда Кавелашвілі
- Директор: Степан Терещенко
- Текст пісень: Вільям Блейк, Юрій Ентін. Виконує ансамбль «Гістріони».