Кай Доннер
Кай Доннер (швед. Kai (Karl) Reinhold Donner 1 квітня 1888, Гельсінгфорс, Велике князівство Фінляндське — 12 лютого 1935, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський лінгвіст, етнограф і політик.
| Кай Доннер | |
|---|---|
| швед. Kai (Karl) Reinhold Donner | |
 | |
| Народився |
1 квітня 1888[1] Гельсінкі, Російська імперія |
| Помер |
12 лютого 1935[1] (46 років) Гельсінкі, Фінляндія |
| Поховання | Гієтаніємі |
| Країна |
 Фінляндія |
| Національність | фін |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, мовознавець, політик, викладач університету, військовослужбовець |
| Alma mater | Кембриджський університет |
| Галузь | етнографія, лінгвістика |
| Заклад | Гельсінський університет |
| Посада | доцент кафедри уральських мов |
| Науковий керівник | Отто Доннер |
| Відомий завдяки: | етнограф, лінгвіст |
| Батько | Отто Доннер |
| Брати, сестри | Ossian Donnerd |
| Діти | Йорн Доннер, Kai Otto Donnerd і Joakim Donnerd |
 Кай Доннер у Вікісховищі | |
Життєпис
Його батько — Отто Доннер був сенатором, професором санскриту та порівняльного мовознавства Гельсингфорського університету; в 1883 заснував Фіно-угорське товариство.
У 1909 Кай Доннер разом з Броніславом Маліновським вивчав антропологію в Кембриджському університеті під керівництвом батька.
У 1911–1914 зробив дві експедиції в Сибір, де вивчав самоїдські народи, проте у зв'язку з початком Першої світової війни змушений був повернутися на батьківщину.
Після повернення до Фінляндії організував набір студентів для проходження військової підготовки в Німеччині. Був одним з активістів єгерського руху. Після закінчення громадянської війни у Фінляндії взяв участь у військовому поході в Східну Карелію.
З 1924 — доцент кафедри уральських мов Університету Гельсінкі.
Доннер опублікував чотири великі роботи з етнографії, був піонером нових методів у антропології і доніс до наукового світу культуру раніше маловивчених народів.
Література
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.