Кам'янець

Кам'яне́ць (Каменець[3], до 1940 року — Кам'янець-Литовський, біл. Ка́менец) — місто в Берестейській області Білорусі, на річці Лісна — правій притоці Західного Бугу, районний центр.

місто Кам'янець
біл. Ка́менец
Герб Кам'янця
Основні дані
52°24′10″ пн. ш. 23°48′30″ сх. д.
Країна  Білорусь
Область Берестейська область
Район Кам'янецький район
Засновано 1276
Статус з 1983 року
Населення 8447 (2009[1])
Площа 10 км²
Транслітерація назви Kamianiec
Поштовий індекс 225050
Телефонний код +375-1631
Висота 141 м[2] м.н.р.м.
Водойма річка Лісна — права притока Західного Бугу
Етнікон кам'янчанин,
кам'янчанка,
кам'янчани
Відстань
Найближча залізнична станція Жабинка (28 км)
Кам'янець
Кам'янець
Кам'янець (Берестейська область)
 Кам'янець у Вікісховищі

Географія

Найближча залізнична станція — Жабинка (28 км) на лінії Барановичі — Берестя. За 23 км від Кам'янця — в селі Каменюки — музей природи «Біловезька пуща».

Історія

Місто засновано у 1276 році волинським князем Володимиром-Іваном Васильковичем (сином Василька Романовича — рідного брата короля Данила (Галицького)). Літопис так розповідає про це:

Князь тоді сам поїхав із боярами і слугами, і вподобав місце те над берегом річки Лосни, і розчистив його [од лісу]. А потім поставив він на нім город і нарік його ім’ям Каменець, тому що земля була кам'яна.

По смерті князя (10 грудня 1288) літописець відзначив:

…а за Берестієм поставив город на пустому місці, що називається Лосна, і назвав його ім’ям Каменець, тому що [там] була кам’яна земля. Спорудив він також у нім башту кам’яну, заввишки сімнадцять сажнів, гідну подиву всіх, хто дивиться на неї, і церкву поставив Благовіщення святої Богородиці, і прикрасив її іконами золотими, і начиння служебне викував срібне, і Євагеліє апракос, оковане сріблом, [і] Апостола апракос, і Паремію, і Соборник отця свого тута ж положив, і хреста воздвижального положив.

В 1421 році місто відвідав посол англійського і французського королів лицар Гильбер де Ланоа з дорученням до Великого Литово-Руського князя Вітовта.[4]Розпорядженням міністра внутрішніх справ 18 квітня 1934 р. межі міста Кам'янець розширені за рахунок приєднання земель ґміни Камєнєц Літевскі[5]

Кордон УНР в 1918 році проходив біля Кам'янця

Радянською владою місто було понижене до селища міського типу. Статус міста повторно надано у 1983 році (до того — селище міського типу; в часи Російської імперії — містечко Кам'янець-Литовський Берестейського повіту Гродненської губернії).

Населення

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 8447 осіб[1].

Національність

Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[6]:

НаціональністьОсібВідсоток
білоруси 7567 89,58 %
росіяни 557 6,59 %
українці 151 1,79 %
поляки 125 1,48 %
національність не вказана 9 0,11 %
німці 8 0,09 %
вірмени 6 0,07 %
чуваші 3 0,04 %
дві та більше національності 3 0,04 %
євреї 2 0,02 %
татари 2 0,02 %
азербайджанці 2 0,02 %
молдовани 2 0,02 %
казахи 2 0,02 %
чехи 2 0,02 %
національність не повідомлена 2 0,02 %
литовці 1 0,01 %
грузини 1 0,01 %
узбеки 1 0,01 %
карели 1 0,01 %
Разом8447100 %

Промисловість

Харчова промисловість (харчове підприємство «Заріччя», ВАТ «Кам'янецький сироробний завод»). Є гімназія.

Краєзнавство

Історію міста вивчає краєзнавець Георгій Степанович Мусевич. Він, зокрема, запропонував встановити історико-культурні зв'язки двох міст — білоруського Кам'янця та українського Кам'янця-Подільського.

Пам'ятки архітектури та видатні місця
  • Кам'янецька вежа (1271–1288) — оборонна башта в готичному стилі (в башті облаштовано філію Брестського обласного краєзнавчого музею)
  • Гімназія (1931)
  • Історична забудова міста (кін. 19 — поч. 20 століття; фрагменти)
  • Костел святих апостолів Петра і Павла (1925)
  • Старе католицьке кладовище (18—20 століття)
  • Синагога
  • Церква Св. Симеона (1914)
  • Пам'ятник засновнику міста

Втрачена спадщина
  • Костел святих апостолів Петра і Павла (1723)

Галерея
  • Краєвиди Кам'янця
  • Церква Св. Симеона
  • Вулиці міста
  • Традиційна міська забудова
  • Стара хата
  • Місто на старих фотографіях
  • Вежа
  • Костел Свв. Апп. Петра і Павла
  • Костел, бічний фасад
  • Відкриття гімназії

Відомі люди

Примітки
  1. Belarus. pop-stat.mashke.org. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
  2. GeoNames — 2005.
  3. Хміль І. Українське Полісся. Етнографічні нариси. — Чікаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — С. 217.
  4. Емельянов (1873). Путишествие Гилльбера де Ланоа в восточныя земли Европы в 1413-14 и 1421 годах// (росыйською). Киев: Киевские университетские издания. с. 36–39.
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Kamieńca Litewskiego w powiecie brzeskim, województwie poleskiem. (пол.)
  6. Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
  7. Stefan M. Kuczyński. Holszański Semen Jurjewic h. Hippocentaurus (zm. 1505) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961.— Tom IX/4, zeszyt 43.— S. 589. (пол.)

Література
  • Літопис Руський. — К., 1989. — С. 430, 437, 438, 447, 449.
  • Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание.
  • Каменец // Географический энциклопедический словарь. Географические названия. — 2-е издание. — М., 1989. — С. 210.
  • Травінський Віктор. Тезки мріють про дружбу // Кам'янець-Подільський вісник. — 2003. — 24 січня. — С. 1.
  • Kamieniec, K. Litewski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 763. (пол.).— S. 763—764. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.