Кам'яний Майдан
Кам'яний Майда́н — село в Україні, у Новоград-Волинському районі Житомирської області. Населення становить 178 осіб.
| село Кам'яний Майдан | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район/міськрада | Новоград-Волинський район |
| Громада | Брониківська сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 178 |
| Площа | 0,771 км² |
| Густота населення | 230,87 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11780 |
| Телефонний код | +380 4141 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°31′05″ пн. ш. 27°52′46″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
224 м |
| Водойми | річка Орлик |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11780, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с. Кам'яний Майдан |
| Карта | |
  Кам'яний Майдан | |
 Кам'яний Майдан | |
| Мапа | |
| |
Географія
Селом протікає річка Орлик.
Історія
У Списку населених місць Волинської губенії за 1906 рік Кам'яний Майдан згадується як село Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії з 35 дворами і 260 мешканцями.[1]
До Жовтневого перевороту 1917 року мешканці села здійснювали релігійні обряди у православній церкві Вознесіння Господнього, що в селі Черниця Рогачівської волості, римо-католицькому костьолі Воздвиження Святого Христа і Євангелічно-лютеранській кірхі Новоград-Волинська.[2]
У 1932–1933 роках Кам'яний Майдан постраждав від Голодомору. Кількість встановлених жертв — 3 особи.[3]
Внаслідок масових репресій, що здійснювалися в СРСР у 1920-1940-х роках було заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 20 мешкаців села, з яких 7 осіб розстріляно.[4]
| Список репресованих жителів села | ||
|---|---|---|
| № | ПІБ | Рік народження |
| 1 | Вашківський Іван Григорович | 1896 р/н |
| 2 | Гарбовський Адольф Войцехович | 1876 р/н |
| 3 | Гарбовський Віктор Валентинович | 1905 р/н |
| 4 | Гарбовський (Грабовський) Юліан Адольфович | 1905 р/н |
| 5 | Гарбовський Яків Герасимович | 1875 р/н |
| 6 | Домбровська Теофілія Станіславівна | 1898 р/н |
| 7 | Кричківський Остап Максимович | 1876 р/н |
| 8 | Кричківський Федір Остапович | 1905 р/н |
| 9 | Малиновський Мар'ян Йосипович | 1908 р/н |
| 10 | Мокрицька Лизавета Феліксівна | 1883 р/н |
| 11 | Освальд Микола Лукашович | 1914 р/н |
| 12 | Пашковська Вікторія Йосипівна | 1912 р/н |
| 13 | Пелешок Марія Альбінівна | 1916 р/н |
| 14 | Перегуда Антон Феодосійович | 1900 р/н |
| 15 | Пузина Іван Томашович | 1897 р/н |
| 16 | Ревуцький Болеслав Вікентійович | 1917 р/н |
| 17 | Романюк Василь Андрійович | 1901 р/н |
| 18 | Скаковсий Мар'ян Андрійович | 1911 р/н |
| 19 | Стухальська Павліна Францівна | 1900 р/н |
| 20 | Стухальський Йосип Антонович | 1907 р/н |
У жовтні 1935 року із села Кам'яний Майдан до Харківської області, на основі компроментуючих матеріалів НКВС, трьома ешелонами було виселено 29 родин (175 осіб), з них 26 — польських, 2 — українських і одна німецька. Серед виселених 40 осіб чоловічої статі, 44 жіночої, 91 дитина. Натомість на місце вибулих радянською владою переселялися колгоспники-ударники з Київської і Чернігівської областей[5][6].
Примітки
- Список населених місць Волинської губернії. Житомир: Волинська губернська типографія, 1906—219 с.
- ДАЖО, фонд 1,67,178
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006.
- Стронський Г. Злет і падіння. Польський національний район в Україні у 20-30 і роки. — Тернопіль, 1992. — 36 с.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 21-22.
Посилання
Джерела
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У 7 кн. — Житомир : Знання України, 2006. — Т. 1. — 724 с. — ISBN 966-655-220-5.