Канісал
Каніса́л (порт. Caniçal, МФА: [kɐni'saɫ]) — селище та муніципальна громада на сході португальського острова Мадейра, у муніципалітеті Машіку. Населення — 3 893 осіб (2001)[1], площа — 11,46 км². Відстань до міста Фуншала — 20 км, до міжнародного аеропорту «Мадейра» — менше 8 км.
| Канісал Caniçal | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
![]() Панорама селища на фоні мису Понта-де-Сан-Лоуренсу | ||||
| Основні дані | ||||
| 32°44′21″ пн. ш. 16°44′23″ зх. д. | ||||
| Країна |
| |||
| Регіон | Муніципалітет Машіку, Острів Мадейра, Автономний регіон Мадейра | |||
| Статус міста | 1994 | |||
| Площа | 11,46 км² | |||
| Населення | 3 893 | |||
| · густота | 339,7 осіб/км² | |||
| Телефонний код | (351) 291-ххх-ххх | |||
| Часовий пояс | Західноєвропейський час (Машіку) | |||
| GeoNames | 2270266, 8014028 | |||
| OSM | r8435153 ·R | |||
| Поштові індекси | 9200-000 Caniçal | |||
| Міська влада | ||||
| Адреса |
Junta de Freguesia do Caniçal Sítio do Serrado e Igreja 9200-045 Caniçal | |||
| Мер міста | João Alves de Sousa | |||
| Мапа | ||||
| ||||
|
| ||||
|
| ||||
|
| ||||
За колишнім адміністративним поділом (до набуття Мадейрою статусу автономії у 1976 році) Канісал входила до складу Фуншальського адміністративного округу.
Селище розташоване на Атлантичному узбережжі острова, максимальна висота близько 800 метрів над рівнем моря, тут же розташований головний комерційний порт острова і індустріальна зона (порт. Zona Franca Industrial da Madeira).
Основним видом діяльності місцевого населення є зайнятість у сільському господарстві, рибальстві. Крім того, виділяють послуги і будівництво. У Канісалі знаходиться єдиний пляж острова, що має світлий пісок.
Історія
За даними офіційного сайту муніципальної громади Канісал, це поселення було засновано у 1561 році. Початково воно нараховувало близько 15 будинків. До 1956 року Канісал був практично ізольований від сусіднього міста Машіку, коли було побудовано тунель. До того зв'язок був ускладнений горами і здійснювався морським шляхом. Канісал отримав статус селища у 1994 році.
Нещодавно існуючий тунель було покращено і побудовано сучасну автомагістраль, що зв'язує селище з Рібейра-Брава. Крім того, з 1990 року у селищі діє Музей китобійного промислу[2]. Його експонати разом з типовим китобійним кораблем показують важливість полювання на цих ссавців, яке ще не так давно було важливим сектором в економіці острова. Полювання на китів тут тривало майже 50 років і було остаточно припинено у 1981 році.[3]
Галерея зображень
Індустріальна зона
Панорамний вигляд селища і порту
Джерела інтернету
Посилання й примітки
- Дані Португальського Національного Інституту Статистики(порт.)
- História (порт.)
- Economía (порт.)


