Карл Людвіг Енгель
Карл Людвіг Енгель (нім. Johann Carl Ludwig Engel; 3 липня 1778, Берлін — 14 травня 1840, Гельсінгфорс) — фінський архітектор німецького походження, що додав місту Гельсінкі його характерний вигляд у стилі класицизму.
| Карл Людвіг Егель | |
|---|---|
| фін. Johann Carl Ludwig Engel, нім. Johann Carl Ludwig Engel нім. Johann Carl Ludwig Engel | |
![]() | |
| Народження |
2 липня 1778 Берлін, Пруссія, Німеччина |
| Смерть | 14 травня 1840 (61 рік) |
| Поховання | Гієтаніємі |
| Країна | Фінляндія в складі Російської імперії |
| Навчання | Берлінська академія мистецтв |
| Діяльність | архітектор, художник, visual artist |
| Праця в містах | Таллін, Гельсінки, Гаміна, Порі |
| Архітектурний стиль | класицизм |
| Найважливіші споруди | Oulu Cathedrald, Pyhän Kolminaisuuden kirkkod, St. John Church in Haminad, Helsinki Old Churchd і Сенатська площа |
| Діти | ·Carl Alexander Engeld |
| | |
Біографія
Уродженець Берліна. З 1809 року працював у Російській імперії, спочатку в Таллінні, потім (у 1815 році) переїхав до Гельсінгфорсу. За його проектами там були побудовані будинки університету й урядових установ (нині Президентський палац), а також величний Миколаївський собор.
За межами фінської столиці за проектами Енгеля побудована лютеранська церква в місті Гаміна, лютеранська церква приходу Яаккима (Лахденпох'я, Карелія)[1], православна дерев'яна Микольська церква в Суйстамо[2], будинок стаєнь (нині там розташовується гольф-клуб) у маєтку Виурула на околицях міст Халикко й Сало (Фінляндія), будинок муніципалітету в Порі та інші будівлі.
Обрані фото споруд
Карл Людвіг Енгель. Церква в Алаярві
Карл Людвіг Енгель. Місто Хаміна, ратуша
Карл Людвіг Енгель. Споруда Сенату, Гельсінкі.
Колишня бібліотека Гельсінського університету (Національна бібліотека Фінляднії)
Література
- Сто чудових фінів. Калейдоскоп біографій = 100 suomalaista pienoiselamakertaa venajaksi / Ред. Тимо Вихавайнен (Timo Vihavainen); перекл. з фінської І. М. Соломеща. — Гельсінкі : Суспільство фінської літератури (Suomalaisen Kirjallisuuden Seura), 2004. — 814 с. — ISBN 951-746-522-X.. — Електронна версія

