Катастрофа Як-40 під Києвом

Катастрофа Як-40 під Києвом — авіаційна катастрофа, що сталася 23 травня 1974 року поблизу аеропорту «Жуляни» в Києві. Літак Як-40 авіакомпанії «Аерофлот» виконував плановий рейс Н-166 за маршрутом Ленінград — Мінськ — Хмельницький — Київ — Кіровоград, однак при заході на посадку із нахилом на бік врізався в землю. З 29 осіб, які перебували на борту, (25 пасажирів і 4 члени екіпажу) загинули всі.

Катастрофа Як-40 під Києвом

Літак Як-40, подібний до того, що зазнав катастрофи.

Загальні відомості
Дата  23 травня 1974
Час  22:05
Характер  Падіння при заході на посадку
Причина  Не встановлена
Місце  за 16 км на захід від аеропорту «Жуляни»
Країна   УРСР
Повітряне судно
Авіакомпанія  Аерофлот
Модель  Як-40
Бортовий номер  CCCP-87579
Заводський номер  9221122
Дата випуску  31 травня 1972
Рейс  Н-166
Пункт вильоту  Смольний, Ленінград
Рейсова зупинка  Мінськ
Перша рейсова зупинка  Хмельницький
Друга рейсова зупинка  Жуляни, Київ
Пункт призначення  Кіровоград
Екіпаж  4
Пасажири  25
Вижило  0
Поранено  0
Загинуло  29 (всі)
Місце катастрофи на карті

Літак

Рейс Н-166 виконував Як-40 (реєстраційний номер СРСР-87579, заводський 9221122) був випущений 31 травня 1972 року. Обладнаний трьома турбогвинтовими двигунами серій Н5212024, Н5212027 та Н5212013. На день катастрофи авіалайнер здійснив 2068 цикли «зліт-посадка» і налітав 2368 години.[1]

Екіпаж та пасажири

Літаком управляв екіпаж у складі:

Всього на борту перебувало 29 осіб: 4 члени екіпажу і 25 пасажирів. В результаті катастрофи загинули всі.[1]

Катастрофа

Екіпаж 95 льотного загону 22 травня прибув до аеропорту Смольне у Ленінграді, виконавши рейс №141 з Кіровограда. Після відпочинку і ночівлі в Ленінграді 23 травня екіпаж приступив до виконання чотирьох рейсів за маршрутом Ленінград — Мінськ — Хмельницький — Київ — Кіровоград. Виконавши рейс Н-162 з Мінська, екіпаж здійснив посадку в аеропорту Хмельницький і о 21:09 приступив до зльоту рейсом Н-166 до аеропорту «Жуляни».

Прогноз погоди по маршруту Хмельницький — Київ з 20:30 до 00:00 передбачав: хмарність 6-9 балів, шарувато-купчасті, купчасто-дощові, верхня кромка 4-5 км, 5-10 балів верхня, середня, помірна бовтанка, в хмарах обмерзання, грозовий фронт. Прогноз погоди по пункту посадки з 21:00 до 00:00 передбачав: хмарність 7-10 балів, купчасто-дощові, розірвано-дощові висотою 90-140 м, верхня кромка 4-5 км, дощ, серпанок, туман, видимість 900-1400 м, на початку терміну 1500-2000 м, вітер 70-90 °, 6-9 м / с, помірна бовтанка, в хмарах помірне обледеніння, грозовий фронт.

Фактична погода на 20:25 — хмарність 10 балів, купчасто-дощові, розірвано-дощові висотою 240 м, дощ, серпанок, видимість 3 500 м, температура повітря + 10 ° С. Прогноз і фактична погода дозволяли екіпажу прийняти рішення на виліт і відповідали його мінімуму.

У ході польоту небезпечних метеоявищ не було. Після набору заданого ешелону 4 500 м о 21:24 екіпаж встановив зв'язок з диспетчером РДП аеропорту «Бориспіль». Потім екіпаж за погодженням з диспетчером зайняв ешелон 2 700 м і на цій висоті в хмарах виконував політ до кордону зниження аеропорту «Жуляни». О 22:00 диспетчер підходу аеропорту «Бориспіль» дав дозвіл на зниження до 1 500 м. При перетині ешелону 1 800 м через 2 хвилини він передав управління польотом диспетчеру кола аеропорту «Жуляни». В 22:02:11 диспетчер кола на відстані 23 км дав вказівку взяти курс 350° вліво (виконати третій розворот) і доповісти про зниження до 1 500 м, на що екіпаж відповів: «1500 цю у мене». В 22:02:21 диспетчер дав вказівку знижуватися до 400 м по тиску аеродрому 730 мм рт.ст. правим доворотом на 81 ° (четвертий розворот) і захід на посадку по СП-50. Екіпаж підтвердив. При розшифровці запису радіообміну встановлено, що в результаті «накладки» в радіозв'язку інформація про тиск 730 мм рт.ст. не була прийнята. Після короткочасного зникнення мітки літака на індикаторі радіолокатора на запит диспетчера в 22:03:16 екіпаж доповів про заняття висоти 500 м. Диспетчер, спостерігаючи за міткою, дав вказівку: «Виконуйте правий розворот, беріть курс 100°, доповісте 400 м». В 22:03:44 екіпаж доповів: «Зайняв 400 м, 100°». За свідченнями диспетчера кола мітка літака після перетину лінії посадки почала віддалятися вліво. Диспетчер двічі дав команду «з курсом 110° на четвертий розворот, на 11-й км», проте екіпаж на ці вказівки не реагував і на подальші виклики не відповідав. Мітка літака зникла. Незабаром зруйнований літак був виявлений на території танкодрому поблизу села Гореничі Києво-Святошинського району за 16 км на захід від аеропорту Жуляни. Всі пасажири (23 дорослих і 2 дитини) та екіпаж загинули. За свідченнями очевидців літак летів на низькій висоті з працюючими двигунами зі зниженням і невеликим правим креном. Після початкового торкання землі з прибраними шасі і закрилками, з практично нульовим кутом тангажа і невеликим правим креном з МК = 32°, вертикальною швидкістю зниження 3 м / с і приладовою швидкістю близько 420 км / ч, частково зруйнувалася права площина. З'явився довгий язик полум'я. Далі літак перекинувся і вибухнув при зіткненні з землею. Катастрофа сталася о 22:05.[2]

Причини

Комісія встановила, що літак і всі його системи ознак відмов до зіткнення з землею не мали. При управлінні рухом літака Як-40 диспетчер кола допустив відхилення в технології роботи — не дав ешелон переходу і не отримав інформацію від екіпажу про показники висотомірів на тиск аеродрому. У процесі зниження з ешелону до висоти кола екіпажем не виконано ряд важливих, обов'язкових операцій для підготовки до посадки:

  • не встановлено відповідний канал по системі СП-50;
  • не встановлено тиск аеродрому на командному приладі 2077;
  • повідомлено про обрану схему заходу на посадку;
  • не встановлено тиск аеродрому на висотомір;
  • не виконано вказівку диспетчера про зменшення поступальної швидкості польоту, подану двічі;
  • четвертий розворот розпочато із запізненням і тільки після нагадування диспетчера.

У крові членів екіпажу і пасажирів виявлено карбоксигемоглобін в таких кількостях: КПС — 18,1%, другий пілот — 15,6%, бортмеханік — 22,4%, бортпровідник — 18,4%, пасажири — від 7 до 16%. Проби взяті за 14 годин після загибелі, але за висновком інституту судової медицини це не могло істотно вплинути на результати. Наліт екіпажу в цей день склав 4 години, а робочий час — 10 годин. Джерело виділення підвищення концентрації чадного газу (СО) в літаку не встановлено. Раніше подібних випадків на літаках Як-40 не зафіксовано. За висновком експертизи пожежі на борту в повітрі не було.

Ймовірною причиною катастрофи може бути втрата працездатності екіпажу через вплив чадного газу та інших токсичних компонентів. Це призвело до невиконання ряду операцій при зниженні, в тому числі неустановку барометричного тиску аеродрому, чому також сприяла «накладка» при веденні зв'язку диспетчера з екіпажем. В результаті сталося передчасне зниження літака і його зіткнення із землею.[2]

Примітки
  1. Авиакатастрофа Як-40 Украинского УГА близ Киева (рос.)
  2. Катастрофа Як-40 Украинского УГА близ Киева. Авиационные происшествия, инциденты и авиакатастрофы в СССР и России (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.