Кирилізація китайської мови

Нижче наведено таблицю китайських складів, у якій порівняні основні системи кирилізації китайської мови. Також для полегшення орієнтування у таблицю додана латинкова система піньїнь.

Таблиця

Системи транскрипції китайської мови

Піньїнь	Російська традиційна (Система Палладія)	Українські системи		Болгарська	Сербська
		Академічна	Кірносової-Цісар[1]
A — А
a	а	а	а	а	а
ai	ай	ай	ай	ай	ай
an	ань	ань	ань	ан	ан
ang	ан	ан	ан	ан	анг
ao	ао	ао	ао	ао	ао
B — Б
ba	ба	ба	ба	ба	ба
bai	бай	бай	бай	бай	бај
ban	бань	бань	бань	бан	бан
bang	бан	бан	бан	бан	банг
bao	бао	бао	бао	бао	бао
bei	бэй	бей	бей	бей	беј
ben	бэнь	бень	бень	бън	бан
beng	бэн	бен	бен	бън	бенг
bi	би	бі	бі	би	би
bian	бянь	бянь	б'янь	биен	бјен
biao	бяо	бяо	б'яо	бяо	бјао
bie	бе	бє	б'є	бие	бје
bin	бинь	бінь	бінь	бин	бин
bing	бин	бін	бін	бин	бинг
bo	бо	бо	бо	бо	бо
bu	бу	бу	бу	бу	бу
C — Ц
ca	ца	ца	ца	ца	ца
cai	цай	цай	цай	цай	цај
can	цань	цань	цань	цан	цан
cang	цан	цан	цан	цан	цанг
cao	цао	цао	цао	цао	цао
ce	цэ	це	це	цъ	це
cen	цэнь	цень	цень	цън	цен
ceng	цэн	цен	цен	цън	ценг
ci	цы	ци	ци	цъ	ци
cong	цун	цун	цон	цун	цунг
cou	цоу	цоу	цов	цоу	цоу
cu	цу	цу	цу	цу	цу
cuan	цуань	цуань	цвань	цуан	цуан
cui	цуй	цуй	цвей	цуей	цуеј
cun	цунь	цунь	цвень	цун	цуен
cuo	цо	цо	цво	цуо	цуо
CH — Ч
cha	ча	ча	ча	ча	ча
chai	чай	чай	чай	чай	чај
chan	чань	чань	чань	чан	чан
chang	чан	чан	чан	чан	чанг
chao	чао	чао	чао	чао	чао
che	чэ	че	че	чъ	че
chen	чэнь	чень	чень	чън	чен
cheng	чэн	чен	чен	чън	ченг
chi	чи	чи	чи	чъ	чи
chong	чун	чун	чон	чун	чунг
chou	чоу	чоу	чов	чоу	чоу
chu	чу	чу	чу	чу	чу
chua	чуа	чуа	чва	чуа	чуа
chuai	чуай	чуай	чвай	чуай	чуај
chuan	чуань	чуань	чвань	чуан	чуан
chuang	чуан	чуан	чван	чуан	чуанг
chui	чуй	чуй	чвей	чуей	чуеј
chun	чунь	чунь	чвень	чун	чуен
chuo	чо	чо	чво	чуо	чуо
D — Д
da	да	да	да	да	да
dai	дай	дай	дай	дай	дај
dan	дань	дань	дань	дан	дан
dang	дан	дан	дан	дан	данг
dao	дао	дао	дао	дао	дао
de	дэ	де	де	дъ	де
dei	дэй	дей	дей	дей	деј
den	дэнь	день	день	дън	ден
deng	дэн	ден	ден	дън	денг
di	ди	ді	ді	ди	ди
dia	дя	дя	дя	дя	дја
dian	дянь	дянь	дянь	диен	дјен
diang	дян	дян	дян	дян	дјанг
diao	дяо	дяо	дяо	дяо	дјао
die	де	дє	дє	дие	дје
ding	дин	дін	дін	дин	динг
diu	дю	дю	дьов	диу	дју
dong	дун	дун	дон	дун	дунг
dou	доу	доу	дов	доу	доу
du	ду	ду	ду	ду	ду
duan	дуань	дуань	двань	дуан	дуан
dui	дуй	дуй	двей	дуей	дуеј
dun	дунь	дунь	двень	дун	дуен
duo	до	до	дво	дуо	дуо
E — Э / Е / Ъ
e	э	е	е	ъ	е
ei	эй	ей	ей	ей	еј
en	энь	ень	ень	ън	ен
eng	эн	ен	ен	ън	енг
er	эр	ер	ер	ър	ер
F — Ф
fa	фа	фа	фа	фа	фа
fan	фань	фань	фань	фан	фан
fang	фан	фан	фан	фан	фанг
fei	фэй	фей	фей	фей	феј
fen	фэнь (фынь)	фень	фень	фън	фен
feng	фэн (фын)	фен	фен	фън	фенг
fo	фо	фо	фо	фо	фо
fou	фоу	фоу	фов	фоу	фоу
fu	фу	фу	фу	фу	фу
G — Г / Ґ
ga	га	ґа	ґа	га	га
gai	гай	ґай	ґай	гай	гај
gan	гань	ґань	ґань	ган	ган
gang	ган	ґан	ґан	ган	ганг
gao	гао	ґао	ґао	гао	гао
ge	гэ	ґе	ґе	гъ	ге
gei	гэй	ґей	ґей	гей	геј
gen	гэнь	ґень	ґень	гън	ген
geng	гэн	ґен	ґен	гън	генг
gong	гун	ґун	ґон	гун	гунг
gou	гоу	ґоу	ґов	гоу	гоу
gu	гу	ґу	ґу	гу	гу
gua	гуа	ґуа	ґва	гуа	гуа
guai	гуай	ґуай	ґвай	гуай	гуај
guan	гуань	ґуань	ґвань	гуан	гуан
guang	гуан	ґуан	ґван	гуан	гуанг
gui	гуй	ґуй	ґвей	гуей	гуеј
gun	гунь	ґунь	ґвень	гун	гуен
guo	го	ґо	ґво	гуо	гуо
H — Х
ha	ха	ха	ха	ха	ха
hai	хай	хай	хай	хай	хај
han	хань	хань	хань	хан	хан
hang	хан	хан	хан	хан	ханг
hao	хао	хао	хао	хао	хао
he	хэ	хе	хе	хъ	хе
hei	хэй	хей	хей	хъй	хеј
hen	хэнь	хень	хень	хън	хен
heng	хэн	хен	хен	хън	хенг
hm	хм	хм	гм	хм	хм
hng	хн	хн	гм	хн	хнг
hong	хун	хун	хон	хун	хунг
hou	хоу	хоу	хов	хоу	хоу
hu	ху	ху	ху	ху	ху
hua	хуа	хуа	хва	хуа	хуа
huai	хуай	хуай	хвай	хуай	хуај
huan	хуань	хуань	хвань	хуан	хуан
huang	хуан	хуан	хван	хуан	хуанг
hui	хуэй (хой)	хуей	хвей	хуей	хуеј
hun	хунь	хунь	хвень	хун	хуен
huo	хо	хо	хво	хуо	хуо
J — ЦЗЬ / ДЗЬ / Ђ
ji	цзи	цзі	дзі	дзи	ђи
jia	цзя	цзя	дзя	дзя	ђа
jian	цзянь	цзянь	дзянь	дзиен	ђен
jiang	цзян	цзян	дзян	дзян	ђанг
jiao	цзяо	цзяо	дзяо	дзяо	ђао
jie	цзе	цзє	дзє	дзие	ђе
jin	цзинь	цзінь	дзінь	дзин	ђин
jing	цзин	цзін	дзін	дзин	ђинг
jiong	цзюн	цзюн	дзьон	дзиун	ђунг
jiu	цзю	цзю	дзьов	дзиу	ђу
ju	цзюй	цзюй	дзю	дзю	ђу
juan	цзюань	цзюань	дзюань	дзюен	ђуен
jue	цзюэ	цзюе	дзюе	дзюе	ђуе
jun	цзюнь	цзюнь	дзюнь	дзюн	ђуен
K — К
ka	ка	ка	ка	ка	ка
kai	кай	кай	кай	кай	кај
kan	кань	кань	кань	кан	кан
kang	кан	кан	кан	кан	канг
kao	као	као	као	као	као
ke	кэ	ке	ке	къ	ке
kei	кэй	кей	кей	кей	кеј
ken	кэнь	кень	кень	кън	кен
keng	кэн	кен	кен	кън	кенг
kong	кун	кун	кон	кун	кунг
kou	коу	коу	ков	коу	коу
ku	ку	ку	ку	ку	ку
kua	куа	куа	ква	куа	куа
kuai	куай	куай	квай	куай	куај
kuan	куань	куань	квань	куан	куан
kuang	куан	куан	кван	куан	куанг
kui	куй	куй	квей	куей	куеј
kun	кунь	кунь	квень	кун	куен
kuo	ко	ко	кво	куо	куо
L — Л / Љ
la	ла	ла	ла	ла	ла
lai	лай	лай	лай	лай	лај
lan	лань	лань	лань	лан	лан
lang	лан	лан	лан	лан	ланг
lao	лао	лао	лао	лао	лао
le	лэ	ле	ле	лъ	ле
lei	лэй	лей	лей	лей	леј
leng	лэн	лен	лен	лън	ленг
li	ли	лі	лі	ли	ли
lia	ля	ля	ля	ля	ља
lian	лянь	лянь	лянь	лиен	љен
liang	лян	лян	лян	лян	љанг
liao	ляо	ляо	ляо	ляо	љао
lie	ле	лє	лє	лие	ље
lin	линь	лінь	лінь	лин	лин
ling	лин	лін	лін	лин	линг
liu	лю	лю	льов	лиу	љу
lo	ло	ло	ло	ло	ло
long	лун	лун	лон	лун	лунг
lou	лоу	лоу	лов	лоу	лоу
lu	лу	лу	лу	лу	лу
luan	луань	луань	лвань	луан	луан
lun	лунь	лунь	лвень	лун	луен
luo	ло	ло	лво	луо	луо
lü	люй	люй	лю	лю	лу
lüe	люэ	люе	люе	люе	луе
lün	люнь	люнь	люнь	люн	луен
M — М
m	м	м	м	м	м
ma	ма	ма	ма	ма	ма
mai	май	май	май	май	мај
man	мань	мань	мань	ман	ман
mang	ман	ман	ман	ман	манг
mao	мао	мао	мао	мао	мао
me	мэ	ме	ме	мъ	ме
mei	мэй	мей	мей	мей	меј
men	мэнь (мынь)	мень	мень	мън	мен
meng	мэн (мын)	мен	мен	мън	менг
mi	ми	мі	мі	ми	ми
mian	мянь	мянь	м'янь	миен	мјен
miao	мяо	мяо	м'яо	мяо	мјао
mie	ме	мє	м'є	мие	мје
min	минь	мінь	мінь	мин	мин
ming	мин	мін	мін	мин	минг
miu	мю	мю	мйов	миу	мју
mm	мм	мм	мм	мм	мм
mo	мо	мо	мо	мо	мо
mou	моу	моу	мов	моу	моу
mu	му	му	му	му	му
N — Н / Њ
n	н	н	н	н	н
na	на	на	на	на	на
nai	най	най	най	най	нај
nan	нань	нань	нань	нан	нан
nang	нан	нан	нан	нан	нанг
nao	нао	нао	нао	нао	нао
ne	нэ	не	не	нъ	не
nei	нэй	ней	ней	ней	неј
nen	нэнь	нень	нень	нън	нен
neng	нэн	нен	нен	нън	ненг
ng	нг	нг	н	н	нг
ni	ни	ні	ні	ни	ни
nia	ня	ня	ня	ня	ња
nian	нянь	нянь	нянь	ниен	њен
niang	нян	нян	нян	нян	њанг
niao	няо	няо	няо	няо	њао
nie	не	нє	нє	ние	ње
nin	нинь	нінь	нінь	нин	нин
ning	нин	нін	нін	нин	нинг
niu	ню	ню	ньов	ниу	њу
nong	нун	нун	нон	нун	нунг
nou	ноу	ноу	нов	ноу	ноу
nu	ну	ну	ну	ну	ну
nun	нунь	нунь	нвень	нун	нуен
nuan	наунь	наунь	нвань	нуан	нуан
nuo	но	но	нво	нуо	нуо
nü	нюй	нюй	ню	ню	ну
nüe	нюэ	нюе	нюе	нюе	нуе
O — О
o	о	о	о	о	о
ou	оу	оу	ов	оу	оу
P — П
pa	па	па	па	па	па
pai	пай	пай	пай	пай	пај
pan	пань	пань	пань	пан	пан
pang	пан	пан	пан	пан	панг
pao	пао	пао	пао	пао	пао
pei	пэй	пей	пей	пай	пеј
pen	пэнь	пень	пень	пън	пен
peng	пэн	пен	пен	пън	пенг
pi	пи	пі	пі	пи	пи
pian	пянь	пянь	п'янь	пиен	пјен
piao	пяо	пяо	п'яо	пяо	пјао
pie	пе	пє	п'є	пие	пје
pin	пинь	пінь	пінь	пин	пин
ping	пин	пін	пін	пин	пинг
po	по	по	по	по	по
pou	поу	поу	пов	поу	поу
pu	пу	пу	пу	пу	пу
Q — ЦЬ / Ћ
qi	ци	ці	ці	ци	ћи
qia	ця	ця	ця	ця	ћа
qian	цянь	цянь	цянь	циен	ћен
qiang	цян	цян	цян	цян	ћанг
qiao	цяо	цяо	цяо	цяо	ћао
qie	це	цє	цє	цие	ће
qin	цинь	цінь	цінь	цин	ћин
qing	цин	цін	цін	цин	ћинг
qiong	цюн	цюн	цьон	циун	ћунг
qiu	цю	цю	цьов	циу	ћу
qu	цюй	цюй	цю	цю	ћу
quan	цюань	цюань	цюань	цюен	ћуен
que	цюэ	цюе	цюе	цюе	ћуе
qun	цюнь	цюнь	цюнь	цюн	ћуен
R — Ж
ran	жань	жань	жань	жан	жан
rang	жан	жан	жан	жан	жанг
rao	жао	жао	жао	жао	жао
re	жэ	же	же	жъ	же
ren	жэнь	жень	жень	жън	жен
reng	жэн	жен	жен	жън	женг
ri	жи	жи	жи	жъ	жи
rong	жун	жун	жон	жун	жунг
rou	жоу	жоу	жов	жоу	жоу
ru	жу	жу	жу	жу	жу
ruan	жуань	жуань	жвань	жуан	жуан
rui	жуй	жуй	жвей	жуей	жуеј
run	жунь	жунь	жвень	жун	жуен
ruo	жо	жо	жво	жуо	жуо
S — С
sa	са	са	са	са	са
sai	сай	сай	сай	сай	сај
san	сань	сань	сань	сан	сан
sang	сан	сан	сан	сан	санг
sao	сао	сао	сао	сао	сао
se	сэ	се	се	съ	се
sei	сэй	сей	сей	сей	сеј
sen	сэнь	сень	сень	сън	сен
seng	сэн	сен	сен	сън	сенг
si	сы	си	си	съ	си
song	сун	сун	сон	сун	сунг
sou	соу	соу	сов	соу	соу
su	су	су	су	су	су
suan	суань	суань	свань	суан	суан
sui	суй	суй	свей	суей	суеј
sun	сунь	сунь	свень	сун	суен
suo	со	со	сво	суо	суо
SH — Ш
sha	ша	ша	ша	ша	ша
shai	шай	шай	шай	шай	шај
shan	шань	шань	шань	шан	шан
shang	шан	шан	шан	шан	шанг
shao	шао	шао	шао	шао	шао
she	шэ	ше	ше	шъ	ше
shei	шэй	шей	шей	шей	шеј
shen	шэнь	шень	шень	шън	шен
sheng	шэн	шен	шен	шън	шенг
shi	ши	ши	ши	шъ	ши
shou	шоу	шоу	шов	шоу	шоу
shu	шу	шу	шу	шу	шу
shua	шуа	шуа	шва	шуа	шуа
shuai	шуай	шуай	швай	шуай	шуај
shuan	шуань	шуань	швань	шуан	шуан
shuang	шуан	шуан	шван	шуан	шуанг
shui	шуй	шуй	швей	шуей	шуеј
shun	шунь	шунь	швень	шун	шуен
shuo	шо	шо	шво	шуо	шуо
T — Т
ta	та	та	та	та	та
tai	тай	тай	тай	тай	тај
tan	тань	тань	тань	тан	тан
tang	тан	тан	тан	тан	танг
tao	тао	тао	тао	тао	тао
te	тэ	те	те	тъ	те
teng	тэн	тен	тен	тън	тенг
ti	ти	ті	ті	ти	ти
tian	тянь	тянь	тянь	тиен	тјен
tiao	тяо	тяо	тяо	тяо	тјао
tie	те	тє	тє	тие	тје
ting	тин	тін	тін	тин	тинг
tong	тун	тун	тон	тун	тунг
tou	тоу	тоу	тов	тоу	тоу
tu	ту	ту	ту	ту	ту
tuan	туань	туань	твань	туан	туан
tui	туй	туй	твей	туей	туеј
tun	тунь	тунь	твень	тун	туен
tuo	то	то	тво	туо	туо
W — В / У
wa	ва	ва	ва	уа	ва
wai	вай	вай	вай	уай	вај
wan	вань	вань	вань	уан	ван
wang	ван	ван	ван	уан	ванг
wei	вэй	вей	вей	уей	веј
wen	вэнь	вень	вень	уън	вен
weng	вэн	вен	вен	уън	венг
wo	во	во	во	уо	во
wu	у	у	ву	у	ву
X — СЬ
xi	си	сі	сі	си	си
xia	ся	ся	ся	ся	сја
xian	сянь	сянь	сянь	сиен	сјен
xiang	сян	сян	сян	сян	сјанг
xiao	сяо	сяо	сяо	сяо	сјао
xie	сe	сє	сє	сие	сје
xin	синь	сінь	сінь	син	син
xing	син	сін	сін	син	синг
xiong	сюн	сюн	сьон	сиун	сјунг
xiu	сю	сю	сьов	сиу	сју
xu	сюй	сюй	сю	сю	сју
xuan	сюань	сюань	сюань	сюен	сјуен
xue	сюэ	сюе	сюе	сюе	сјуе
xun	сюнь	сюнь	сюнь	сюн	сјуен
Y — Й / Ј (Е, Є, И, Ї, Ю, Я)
ya	я	я	я	я	ја
yan	янь	янь	янь	йен	јен
yang	ян	ян	ян	ян	јанг
yao	яо	яо	яо	яо	јао
ye	е	є	є	йе	је
yi	и	ї	ї	и	ји
yin	инь	їнь	їнь	ин	јин
ying	ин	їн	їн	ин	јинг
yo	йо (ё)	йо	йо	йо	јо
yong	юн	юн	йон	юн	јунг
you	ю	ю	йов	йоу	јоу
yu	юй	юй	ю	ю	ју
yuan	юань	юань	юань	юен	јуен
yue	юэ	юе	юе	юе	јуе
yun	юнь	юнь	юнь	юн	јуен
Z — ЦЗ / ДЗ / Ц
za	цза	цза	дза	дза	ца
zai	цзай	цзай	дзай	дзай	цај
zan	цзань	цзань	дзань	дзан	цан
zang	цзан	цзан	дзан	дзан	цанг
zao	цзао	цзао	дзао	дзао	цао
ze	цзэ	цзе	дзе	дзъ	це
zei	цзэй	цзей	дзей	дзей	цеј
zen	цзэнь	цзень	дзень	дзън	цен
zeng	цзэн	цзен	дзен	дзън	ценг
zi	цзы	цзи	дзи	дзъ	ци
zong	цзун	цзун	дзон	дзун	цунг
zou	цзоу	цзоу	дзов	дзоу	цоу
zu	цзу	цзу	дзу	дзу	цу
zuan	цзуань	цзуань	дзвань	дзуан	цуан
zui	цзуй	цзуй	дзвей	дзуей	цуеј
zun	цзунь	цзунь	дзвень	дзун	цуен
zuo	цзо	цзо	дзво	дзуо	цуо
ZH — ЧЖ / ДЖ / Џ
zha	чжа	чжа	джа	джа	џа
zhai	чжай	чжай	джай	джай	џај
zhan	чжань	чжань	джань	джан	џан
zhang	чжан	чжан	джан	джан	џанг
zhao	чжао	чжао	джао	джао	џао
zhe	чжэ	чже	дже	джъ	џе
zhei	чжэй	чжей	джей	джей	џеј
zhen	чжэнь	чжень	джень	джън	џен
zheng	чжэн	чжен	джен	джън	џенг
zhi	чжи	чжи	джи	джъ	џи
zhong	чжун	чжун	джон	джун	џунг
zhou	чжоу	чжоу	джов	джоу	џоу
zhu	чжу	чжу	джу	джу	џу
zhua	чжуа	чжуа	джва	джуа	џуа
zhuai	чжуай	чжуай	джвай	джуай	џуај
zhuan	чжуань	чжуань	джвань	джуан	џуан
zhuang	чжуан	чжуан	джван	джуан	џуанг
zhui	чжуй	чжуй	джвей	джуей	џуеј
zhun	чжунь	чжунь	джвень	джун	џуен
zhuo	чжо	чжо	джво	джуо	џуо

Особливості систем

Російська

Традиційна російська транскрипція бере свій початок від наробок архімандрита Іакінфа (в миру Микити Бічуріна), котрий з 1807 по 1821 рік очолював Духовну місію в Пекіні, а в 1828 році отримав доручення укласти граматику китайської для Училища китайської мови в Кяхті. Згодом систему доопрацював архімандрит Палладій (у миру Петро Кафаров).

Особливістю системи Палладія є використання йотованих літер для дифтонгів (у Бічуріна — иа), відсутність приставних літер на початку складу (у Бічуріна — ву).

Опозиція китайських велярних і альвеолярних голосних передана в системі через -нь/-н: ban — бань, bang — бан.

Опозиція китайських придихових і непридихових приголосних передана через опозицію дзвінких і глухих, однак із використанням нестандартних диграфів: цз, чж — zhan — чжань, ji — цзи.

Академічна

Українська академічна транскрипція китайської мови схожа на систему Палладія, але відрізняється у наступних позиціях:

1. Китайський приголосний g транскрибується як українське ґ, а не г.^{[значущість факту?]}
2. Китайське yi передається літерою ї.
3. Китайське i після приголосного транскрибується як українське и у складах ci, chi, ri, shi, si, zhi, zi і як і в інших випадках.^{[значущість факту?]}
4. Апостроф може вживатися як складорозділювальний засіб. Наприклад, якщо при транскрипції двох сусідніх складів одного слова останній закінчується на -н, а наступний починається на голосну, то на стику ставиться апостроф: 长安 Чан'ань, 朋友 пен'ю (у російській мові — твердий знак).^{[значущість факту?]}
5. Уведені в український контекст китайські імена та прізвища варто відмінювати за нормами української мови: жіночі прізвища залишати без змін, а чоловічі — відмінювати. (На відміну від російської системи, у якій традиційно відмінюються лише імена, але не прізвища.)

Кірносової-Цісар

Українська китайська транскрипція Кірносової-Цісар (УКТ) розроблена насамперед для носіїв української мови і не призначена для вивчення китайської мови. Система створена на фонологічних засадах і адаптована до артикуляційної бази українських мовців.

Опозицію китайських аспірованих і неаспірованих приголосних у цій УКТ, як і в інших системах, передано опозицією дзвінких і глухих приголосних. Проте, на відміну від академічної української транскрипції, у системі Кірносової-Цісар використовують традиційні українські диграфи дж і дз.

Передача придиховості і непридиховості

Неаспірати		Аспірати
Піньїнь	УКТ	Піньїнь	УКТ
b	б	p	п
g	ґ	k	к
d	д	t	т
zh	дж	ch	ч
z	дз(и)	c	ц(и)
j	дз(i)	q	ц(і)
r	ж(и)	sh	ш(и)

Водночас у питанні передачі носових голосних ця УКТ теж продовжує традицію, закладену російською транскрипцією Палладія: опозиція альвеолярної і велярної назалізації передається опозицією м'якості-твердості приголосного Н (н-нь). Таке рішення зумовлене тим, що в українській мові відсутня фонема ng, і відповідно немає пари-опозиції n-ng. Українською фонетикою також обумовлений запис як -он назалізованого О у складах типу -ong, чому в системі Палладія відповідає -ун (tong, hong — рос. тун, хун — укр. тон, хон).

Задля збереження структури китайського складу, зокрема для розрізнення звуків повного і неповного творення, і також через нехарактерність для української мови дифтонгів і трифтонгів, звуки i та u передають як І (И) та У, лише коли вони несуть тон. Запис нескладотворного u як В запобігає утворенню нових складів у запозиченому слові. На додаток, оскільки в українській мові існує явище протези, ініціаль yi- та склад wu транскрибують як ї- та ву.

Для розмежування складів складних китайських слів використовують апостроф. Апостроф пишуть,

• Якщо фіналь першого складу закінчується на -н, а ініціаль наступного починається на а- (наприклад, Чан'ан);
• Якщо фіналь першого складу закінчується на -н, а ініціаль наступного починається на йотовану (наприклад, Сін'ї);
• Якщо фіналь першого складу закінчується на -ов, а ініціаль наступного починається на йотовану (наприклад, Хов'ю).

Китайські запозичення за можливості відмінювані.

Болгарська

Самостійна болгарська система транслітерації китайської була розроблена в 1990-ті роки. В її основі доробок китаєзнавців С. Катерової, Чжан Суньфена і С. Гогової.

У системі опозиція китайських придихових і непридихових приголосних відтворена опозицією глухих і дзвінких (ч-дж, ц-дз). Разом із тим система ігнорує опозицію велярних і альвеолярних голосних (man — ман, mang — ман), що створює велику кількість омонімів.

Автори системи значною мірою орієнтувались на принципи фонетичної транскрипції, а не фонологічної, що видно з таких рішень: йотований альвеолярний назальний А (ian) переданий як йен, -ong — як -ун. Також автори непослідовно відтворюють трифтонги: йотований огублений О після приголосної вони транслітерують із піньїню (liu — лиу), а йотований огублений Е передають фонологічним шляхом (cui — цуей).

Існує альтернативний варіант системи, доопрацьований сходознавцем А. Алексієвим. В альтернативному варіанті опозиція велярних і альвеолярних передана через -н/-нг, а йотоване О передається через йо-/-ьо-.

Сербська

Самостійна сербська система транслітерації китайської була розроблена Інститутом Конфуція у 2000-ні роки.

Автори системи значною мірою орієнтувались на принципи фонетичної транскрипції, а не фонологічної, що видно з таких рішень: йотований альвеолярний назальний А (ian) переданий як јен, -ong — як -унг. Однак фонематичний принцип було враховано при передачі трифтонгів: chui — чуеј, chun — чуен.

Опозицію альвеолярний-велярний у системі передано за зразком піньїню — через -н/-нг: an — ан, ang — анг.

Через особливий склад кириличних алфавітів південно-західних слов'ян у самобутній спосіб передані африкати. Зокрема піньїнева J передана літерою Ђ (джь), ZH — літерою Џ (дж).

На відміну від системи Палладія, як у піньїні, на початку складів використовуються приставні приголосні: yi — ји, wu — ву. З'являється йотація у середині складу після приголосних, що не можуть бути пом'якшені: mian — мјен тощо.

Примітки

1. Система Кірносової-Цісар прийнята у сходознавчому видавництві «Сарфан» (зокрема використана в книжках «Джвандзи», «Дешифрувати», «Хроніки поцуплених роверів», «Історії Сахари») і у видавництві Українського католицького університету (станом на липень 2021 ще не використовувалась у книжках УКУ).

Джерела

• Пекін vs Бейдзін, Чжуанцзи vs Джвандзи: проєкт української практичної транскрипції китайської мови : посібник-довідник / Н. Цісар, Н. Кірносова. — К. : Сафран, 2020. — 128 с. — ISBN 978-966-97883-4-4.
• ЗАТВЕРДЖЕНА АКАДЕМІЧНА СИСТЕМА ТРАНСКРИБУВАННЯ КИТАЙСЬКИХ СЛІВ ТА ВЛАСНИХ НАЗВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ. Українська асоціація китаєзнавців. 03 квітня 2020.