Клаудіо Гарелла

Клаудіо Гарелла (італ. Claudio Garella, нар. 16 травня 1955, Турин) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря, зокрема за «Сампдорію», «Верону» та «Наполі».

Клаудіо Гарелла
Клаудіо Гарелла
Особисті дані
Народження 16 травня 1955(1955-05-16) (66 років)
  Турин, Італія
Зріст 184[1]
Вага 80[1]
Громадянство  Італія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1970-1972 «Торіно»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1972–1973 «Торіно» 1 (0)
1973–1975 «Казале» 68 (-43)
1975–1976 «Новара» 38 (-29)
1976–1978 «Лаціо» 29 (-36)
1978–1981 «Сампдорія» 113 (-97)
1981–1985 «Верона» 119 (-108)
1985–1988 «Наполі» 88 (-66)
1988–1990 «Удінезе» 63 (-62)
1990–1991 «Авелліно» 2 (-2)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2010–2011 «Барракуда»
2011–2012 «Пергокрема»(воротарі)
2012–2013 «Чит Турин»(юнаки)
2013–2014 «Барракуда»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дворазовий чемпіон Італії. Володар Кубка Італії.

Ігрова кар'єра

Народився 16 травня 1955 року в Турині. Вихованець футбольної школи місцевого «Торіно». Провівши одну гру в сезоні 1972/73 за основну команду туринського клубу, 1973 року перейшов до «Казале», в якому 18-річний гравець отримав місце основного голкіпера і в першому ж сезоні допоміг команді підвищитися у класі з четвертого до третього дивізіону італійської першості.

В сезоні 1975/76 грав уже в другому дивізіоні, де захищав ворота «Новари», після чого отримав запрошення приєднатися до «Лаціо». Спочатку був резервним воротарем, а вже у своєму другому сезоні в Римі вперше у кар'єрі став основним голкіпером вищолігової команди.

Утім вже 1978 року повернувся до виступів у Серії B, де спочатку протягом трьох сезонів захищав ворота «Сампдорії», а згодом 1981 року перейшов до «Верони». Не в останню чергу завдяки впевненій грі свого воротаря веронська команда за результатами сезону 1981/82 підвищилася в класі до найвищого італійського дивізіону. А вже за три роки, в сезоні 1984/85, надійсність Гарелли на останньому рубежі захисту (у 30 матчах чемпіонату він пропустив лише 19 разів) стала одним з важливих факторів, завдяки яким «Верона» вперше у своїй історії здобула чемпіонський титул.

1985 року перейшов до «Наполі». Поява досвідченого воротаря дозволила неаполітанській команді, лідером нападу якої був зірковий аргентинець Дієго Марадона, суттєво покращити гру в обороні, що допомогло їй уперше в історії стати чемпіоном Італії в сезоні 1986/87. Того ж сезону «Наполі» здобув й національний кубок.

У 1988 році став гравцем друголігового «Удінезе», якому у першому ж сезоні допоміг повернутися до Серії A. Другий сезон у команді з Удіне став для Гарелли останнім в елітному італійському дивізіоні, а остаточно ігрову кар'єру голкіпер завершив наступного сезону, в якому взяв участь у двох іграх Серії B у складі «Авелліно».

Кар'єра тренера

У 2010-х роках працював тренером, зокрема відповідав за підготовку воротарів у клубі «Пергокрема».

Статистика виступів

Статистика клубних виступів
Сезон Команда Чемпіонат
Ліга Ігор Голів
1972–73 «Торіно»A10
1973–74 «Казале»D34-16
1974–75C34-27
Усього за «Казале»68-43
1975–76 «Новара»B38-29
1976–77 «Лаціо»A00
1977–78A29-36
Усього за «Лаціо»29-36
1978–79 «Сампдорія»B38-39
1979–80B38-27
1980–81B37-31
Усього за «Сампдорію»113-97
1981–82 «Верона»B30-24
1982–83A29-30
1983–84A30-35
1984–85A30-19
Усього за «Верону»119-108
1985–86 «Наполі»A30-21
1986–87A29-20
1987–88A29-25
Усього за «Наполі»88-66
1988–89 «Удінезе»B35-23
1989–90A28-39
Усього за «Удінезе»63-62
1990–91 «Авелліно»B2-2
Усього за кар'єру521-443

Титули і досягнення
«Верона»: 1984-1985
«Наполі»: 1986-1987
«Наполі»: 1986-1987

Примітки
  1. Panini, ред. (7). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. vol. 1 (1984-1985). с. 54.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.