Клесів (село)
Кле́сів — село в Україні, у Клесівській селищній громаді Сарненського району Рівненської області. Село розташоване за 142 км від Рівного[1]. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Клесівської селищної громади.[2]
| село Клесів | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Рівненська область |
| Район/міськрада | |
| Рада | Клесівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA56080090040087924 |
| Облікова картка | Клесів |
| Основні дані | |
| Засноване | 1809 |
| Населення | 1492 |
| Площа | 1,884 км² |
| Густота населення | 791,93 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34550 |
| Телефонний код | +380 3655 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°19′50″ пн. ш. 26°55′38″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
157 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 34550, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт. Клесів, вул. Свободи, 10 |
| Карта | |
![]() Клесів | |
![]() Клесів | |
| Мапа | |
| |
Населення становить 1492 осіб.
Село належить до 3-ї зони радіоактивного забруднення[3]. У селі розташована Успенська церква XVII століття[1].
Історія

Дата заснування достеменно невідома. Клесів згадується вже у 1809 році, після третього поділу Польщі 1795 року, у краєзнавчій праці «Волынскія записки, сочиненные Степаномъ Руссовымъ въ Житомире 1809», написаній Волинським губернським прокурором С. В. Русовим[4].
Село входило до складу Вирської волості Рівненського повіту Російської імперії. В околицях виступали великі поклади базальту. У кінці XIX століття у Клесові налічувалося 103 будинки, мешкало 729 осіб[1].
1902 року за кілька кілометрів від села збудовано залізничну станцію, яка дістала однойменну назву (сьогодні це смт Клесів)[5]. У 1906 році у Клесові було 116 будинків, мешкало 800 осіб[6]. За переписом 1911 року у селі мешкало 1 026 осіб, була однокласова школа, 3 крамниці, тартак, державна горілчана крамниця та шинок[1].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,73 % |
| російська | 0,13 % |
| угорська | 0,07 % |
Примітки
- Клесів // Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 500.
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 3 жовтня 2021.
- Радіологічний стан територій, віднесених до зон радіоактивного забруднення. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 29 грудня 2013.
- Русов, Степан (1809). Волынскія записки, сочиненные Степаномъ Руссовымъ въ Житомире (російською). Санкт-Петербург напечатано на Императорской типографии: Санкт-Петербург. с. 231.
- Масний О. С. Клесів // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 557—565.
- Список населённых мест Волынской губернии. Издание полное (російською). Житомир. Волынская Губернская типография: Житомир. 1906. с. 224.
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 10 січня 2019.


