Климент XIII
Климент XIII (лат. Clemens PP. XIII), Карло делла Торе Рецоніко італ. Carlo della Torre di Rezzonico) (7 березня 1693, Венеція, Венеціанська республіка — †2 лютого 1769, Рим, Папська держава) — двісті сорок восьмий папа римський з 6 липня 1758 року по 2 лютого 1769 рік.
| Климент XIII (Clemens PP. XIII) | ||
![]() | ||
![]() | ||
| ||
|---|---|---|
| 6 липня 1758 — 2 лютого 1769 | ||
| Попередник: | Бенедикт XIV | |
| Наступник: | Климент XIV | |
| Народження: | 7 березня 1693 Венеція Венеція, Венеційська республіка | |
| Смерть: | 2 лютого 1769[1][2][…] (75 років) Рим, Папська держава[3] | |
| Релігія: | Католицька церква[4] | |
| Інтронізація | 16 липня 1758 | |
| У миру | Gian Carlo della Torre di Rezzonico | |
| | ||
Клерикальна кар'єра
Карло делла Торе Рецоніко походив із сім'ї венеціанських аристократів. Навчався в Падуї. Перед призначенням в кардинали у 1737 році був капеланом у папи та апостольським протонотаром у Римські Курії. 1743 року стає єпископом у Падуї.
Понтифікат
Конклав обрав Карло делла Торе Рецоніка 6 липня 1758 року новим папою римським, і той обрав собі ім'я Климент XIII. Сприяв розвитку ордену єзуїтів, який в той час мав противників серед можновладців. 7 січня підтвердив права ордену в своїй буллі Apostolicum pascendi munus. Особливу критику отримали Франція та Іспанія, які витіснили орден зі своїх країн.
Підтримував у Римі існування мистецьких колоній Німеччини, Франції та Англії, які займалися не лише релігійними темами. На 3 лютого 1769 року скликав конференцію кардиналів, на якій мали дискутувати про стан церкви, однак увечері 2 лютого 1769 року несподівано помер.
Див. також
Примітки
- Cajani L., Foa A. Dizionario Biografico degli Italiani — 1982. — Vol. 26.
- SNAC — 2010.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.

