Княжа вежа в Седленцині
Княжа вежа в Седленцині (пол. Wieża książęca w Siedlęcinie, нім. Wohnturm in Boberröhrsdorf) — житлова вежа яворського князя Генрика I[1][2], яка згодом стала лицарською резиденцією. Вежа розташована у селі Седленцин у Єленьоґурському повіті Нижньосілезького воєводства в Польщі та лежить на туристичному Шляху П'ястівських Замків.
| Княжа вежа в Седленцині | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() | ||||
| Вежа з прилеглим будинком | ||||
|
| ||||
| Статус | історична пам'ятка | |||
| Статус спадщини | культурна спадщина Польщіd | |||
| Країна |
| |||
| Розташування | c. Седленцин, Гміна Єжув-Судецький, Єленьоґурський повіт, Нижньосілезьке воєводство | |||
| Архітектурний стиль | Готика | |||
| Сайт | wiezasiedlecin.pl | |||
| Ідентифікатори й посилання | ||||
![]() Княжа вежа в Седленцині (Польща) | ||||
![]() | ||||
|
| ||||
Історія
Будівництво готичної вежі, ймовірно, було розпочато близько 1314 року[3] за вказівкою яворського князя Генрика I[4]. Спочатку вежа мала чотири поверхи, з яких два нижніх виконували функції господарських приміщень, а третій та четвертий — житлових[4].
Близько 1346 року було здійснено настінну поліхромію[5] у великій залі на третьому поверсі. Картини було виконано за допомогою техніки альсекко — фарбу наносили на висушену штукатурку[4]. Їх тематика є особливою, адже пов'язана із легендами про лицаряЛанселота. У серпні 2006 року розпочалася комплексна реновація фресок.
Вежу в 1368 році продала вдова Болеслава II Малого, герцогиня Агнєшка[4]. Новим власником став лицар Єншин фон Редерн, родина якого володіла вежею до середини XV століття[4]. У 1575 році вежу було перебудовано, саме тоді до неї було добудовано верхній поверх[4]. З 1732 по 1945 роки будівля належала родині Шафґочів[4].
Сучасний стан
Донедавна вежа не перебувала під жодним захистом. З 2001 року вона перебуває у власності фундації "Zamek Chudów".
Будівля відкрита для відвідування туристами.
У 2006 році у вежі здійснювалася консервація середньовічних настінних розписів, натомість у 2007 році консерваційні роботи охопили решту стін першого та другого поверхів вежі, а також камін, підлоги та стелі на цих поверхах. У 2008 році було відремонтовано вхідний портал (та два інші портали всередині вежі), а також дерев’яні середньовічні двері, що ведуть до вежі, ренесансні двері на першому поверсі та стелю над правою кімнатою першого поверху. Було відновлено також підлогу в лівій залі на першому поверсі. У 2009 році були проведено подальші роботи, що мали на меті зміцнення конструкції даху над з'єднанням між середньовічною вежею та розташованим перед нею пізньобароковим будинком.
У 2008–2012 роках поблизу вежі проводилися археологічні розкопки. У 2011 році на першому поверсі вежі було відкрито виставку, на якій були представлені їх результати (у подальшому її розширювали за рахунок нових знахідок).
Фотогалерея
Вежа та прилеглий будинок
Вежа та прилеглий будинок
Вхід до вежі
Інтер'єр вежі
Настінні розписи у вежі - малюнок Ланселот під яблунею
Настінні готичні розписи у вежі
Вежа у 2014 році
Примітки
- Kajzer, Leszek.; Salm, Jan. (2001). Leksykon zamków w Polsce (польською) (вид. Wyd. 1). Warszawa: Arkady. с. 450–452. ISBN 83-213-4158-6. OCLC 48162155.
- Historia wieży. Wieża Książęca w Siedlęcinie (польською). Процитовано 30 квітня 2020.
- Chorowska, Małgorzata. (2003). Rezydencje średniowieczne na Śląsku : zamki, pałace, wieże mieszkalne (польською). Wrocław: Oficyna Wydawnicza Politechniki Wrocławskiej. с. 122. ISBN 83-7085-680-2. OCLC 52831522.
- Łuczyński, Romuald M. (2008). Zamki, dwory i pałace w Sudetach (польською). Legnica: Stowarzyszenie Współnota Akademicka. с. 338–343. ISBN 978-83-89102-63-8. OCLC 612761974.
- Witkowski, Jacek, (1956- )., (2002). Szlachetna a wielce żałosna opowieść o Panu Lancelocie z Jeziora : dekoracja malarska wielkiej sali wieży mieszkalnej w Siedlęcinie (польською) (вид. Wyd. 2). Wrocław: Wydaw. Uniwersytetu Wrocławskiego. с. 45. ISBN 83-229-2256-6. OCLC 495281045.


