Кобринський район
Кобринський район[2] (біл. Кобрынскі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі[1][2]. Утворений 1940 року[2]. Адміністративний центр — місто Кобринь[2].
| Кобринський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Кобрынскі раён | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на мапі області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Білорусь | ||||
| Область: | Берестейська область | ||||
| Населення: | 88 037 (2009[1]) | ||||
| Площа: | 2040 км² | ||||
| Густота населення: | 45 осіб/км² | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Кобринь | ||||
| Районна влада | |||||
| Вебсторінка: | www.kobrin.brest-region.by | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
Повністю належить до складу української етнічної території та є частиною Берестейщини[2][3].
Географія
| Кам'янецький район | Пружанський район | Березівський район |
| Жабинківський район |  |
Дорогичинський район |
| Малоритський район |  Україна |
Історія
Район утворений 1940 року[2]. Належав до зони активності УПА[2]. Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянської окупаційної влади район належав до Кобринського надрайону («Лан») Берестейського окружного проводу ОУН[4].
Адміністративно-територіальний устрій
Адміністративно-територіальний устрій району[5]:
- Батчинська сільська рада
- село Андронове
- село Батчі
- село Литвинки
- село Мазичі
- село Мельники
- село Огородники
- село Полятичі
- селище Птицефабрика
- селище Фруктовий
- село Черевачиці
- село Шиповичі
- Буховицька сільська рада
- село Береза
- село Береза Костинська
- село Великі Лепеси
- село Борщі
- село Босяч
- село Буховичі
- село Гориздричі
- село Дубове
- село Євсимовичі
- село Єремичі
- село Зосими
- село Іменин
- село Каменка
- село Козище
- село Легати
- село Лесково
- село Луцевичі
- село Малі Лепеси
- село Минянка
- село Подолісся
- село Річиця
- село Стриї
- село Яремичі
- Городецька сільська рада
- село Бородичі
- село Величковичі
- село Вигода
- село Городець
- село Грушево
- село Демидовщина
- село Дубини
- село Жуки
- село Заболоття
- село Залески
- село Камінь
- село Кустовичі
- село Липово
- село Мазури
- село Меленково
- село Мефедовичі
- село Октябр
- село Онисковичі
- село Осмоловичі
- село Подземення
- село Рудець Малий
- село Рудець Великий
- село Совпли
- село Стародубці
- село Худлин
- село Челищевичі
- село Шури
- Дивинська сільська рада
- Заліська сільська рада
- село Бистриця
- село Девятки
- село Закросниця
- село Залісся
- село Павлово
- село Прилуки Малі
- село Рачки
- село Селець
- село Турна
- Киселевецька сільська рада
- село Болота
- село Борисово
- село Брилево
- село Гирськ
- село Калюхи
- село Киселевці
- село Магдалин
- село Рибна
- Новосілківська сільська рада
- село Більськ
- село Верхолісся
- село Забава
- село Новосілки
- село Ольховка
- село Ходиничі
- Остромицька сільська рада
- село Березно
- село Великі Прилуки
- село Борки
- село Жуховці
- село Запруди
- село Зосино
- село Ілоськ
- село Колонія
- село Колубелі
- село Лука
- село Лущики
- село Муховлоки
- село Новосілки
- село Осовці
- село Остромичі
- село Плянта
- село Подбер'я
- село Смолярня
- село Темра Стара
- село Шеметовка
- Хидринська сільська рада
- Повитівська сільська рада
- село Повіття
- Тевельська сільська рада
Колишні сільські ради:
- Ониськовецька (ліквідована 11 травня 2012[6])
- Осівська (ліквідована 26 червня 2013[7])
Населення
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становило 88 037 осіб[5].
Національність
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[1]:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 77345 | 87,86 % |
| росіяни | 5364 | 6,09 % |
| українці | 3962 | 4,50 % |
| поляки | 525 | 0,60 % |
| національність не вказана | 166 | 0,19 % |
| вірмени | 91 | 0,10 % |
| цигани | 91 | 0,10 % |
| татари | 73 | 0,08 % |
| греки | 59 | 0,07 % |
| німці | 50 | 0,06 % |
| азербайджанці | 35 | 0,04 % |
| дві та більше національності | 35 | 0,04 % |
| молдовани | 32 | 0,04 % |
| національність не повідомлена | 27 | 0,03 % |
| литовці | 17 | 0,02 % |
| грузини | 16 | 0,02 % |
| євреї | 14 | 0,02 % |
| мордва | 14 | 0,02 % |
| узбеки | 12 | 0,01 % |
| чуваші | 11 | 0,01 % |
| башкири | 10 | 0,01 % |
| латиші | 9 | 0,01 % |
| таджики | 8 | 0,01 % |
| корейці | 7 | 0,01 % |
| болгари | 6 | 0,01 % |
| в'єтнамці | 6 | 0,01 % |
| кабардинці | 6 | 0,01 % |
| удмурти | 5 | 0,01 % |
| марійці | 5 | 0,01 % |
| казахи | 4 | 0,00 % |
| естонці | 3 | 0,00 % |
| карели | 3 | 0,00 % |
| чехи | 3 | 0,00 % |
| національність не визначена | 3 | 0,00 % |
| комі | 2 | 0,00 % |
| гагаузи | 2 | 0,00 % |
| комі-перм'яки | 2 | 0,00 % |
| калмики | 2 | 0,00 % |
| туркмени | 1 | 0,00 % |
| осетини | 1 | 0,00 % |
| афганці | 1 | 0,00 % |
| лезгини | 1 | 0,00 % |
| фіни | 1 | 0,00 % |
| аварці | 1 | 0,00 % |
| киргизи | 1 | 0,00 % |
| даргинці | 1 | 0,00 % |
| лакці | 1 | 0,00 % |
| табасарани | 1 | 0,00 % |
| словаки | 1 | 0,00 % |
| Разом | 88037 | 100 % |
Інформація для туристів
До Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь внесено 45 нерухомих історико-культурних цінностей в межах району. Серед них: 15 пам'ятників археології, 26 пам'яток архітектури, 3 пам'ятники історії, парк імені Суворова.
Серед пам'яток, що знаходяться на місцевому обліку, налічується:
- 12 пам'яток археології;
- 9 старовинних поховань і валунів;
- 35 пам'яток культового будівництва;
- 9 садиб;
- 3 пам'ятники історії і 1 меморіальна дошка, присвячені франко-російській війні 1812 року;
- 9 пам'яток історії часів Першої світової та радянсько-польської воєн (6 військових кладовищ Першої світової війни);
- 5 пам'ятників історії часів Кобринщини до складу II Речі Посполитої;
- 93 пам'ятника Другої світової війни;
- 14 пам'ятників славним землякам і державним діячам.
- Біля села Ляхчиці в урочищі Княжа гора розташована могила княгині Ольги Романівни.
Відомі люди
Народилися
- Левчук Дмитро (1900—1977) — український публіцист, журналіст.
- Чарота Іван Олексійович (нар. 1952) — білоруський літературознавець, славіст, критик (Лищікі)
Примітки
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- Леонюк В. Кобринський район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 156. — ISBN 966-95063-0-1.
- Леонюк, 1996, с. 55.
- Володимир Сергійчук (17/2008). Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385.
- Belarus. pop-stat.mashke.org. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- Решение Брестского областного Совета депутатов от 11 мая 2012 г. № 198 Об изменениях в административно-территориальном устройстве Жабинковского и Кобринского районов Брестской области. Процитовано 29 лютого 2020.
- Об изменениях в административно-территориальном устройстве Кобринского района Брестской области. pravo.by. Процитовано 29 лютого 2020.
Джерела
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — ISBN 966-95063-0-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.