Кобрин Володимир Іванович
| Кобрин Володимир Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Псевдо | Мірко | |||
| Народився |
20 червня 1879 Дрогобич | |||
| Помер |
1941 Дрогобич | |||
| Поховання | братська могила жертв НКВД | |||
| Громадянство |
.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина →  СРСР | |||
| Діяльність | перекладач, письменник | |||
| Alma mater | Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка | |||
|
| ||||
Володи́мир Іва́нович Ко́брин (20 червня 1879, Дрогобич — липень 1941) — український перекладач, правознавець.
Життєпис
Походить із сім'ї дрогобицького столяра, згодом службовця австрійської жандармерії.
Закінчив 1904 року юридичний факультет Львівського університету. Мав успішну юридичну практику в Дрогобичі та Бориславі як адвокат та суддя, займався громадсько-політичною роботою.
У червні 1911 року як юрист брав участь у парламентських виборах («криваві Дрогобицькі») — по окрузі Дрогобич-Сколе-Турка представляв українських соціал-демократів.
У 1913—1914 роках переклав польською мовою «Кобзар» Т. Шевченка, кілька творів І. Франка, «Слово о полку Ігоревім».
У передмові до публікації «Мойсея», випущеного у Львові 1914 року, Франко висловлює Кобрину подяку за «старанне виконання перекладу».
22 червня 1941 року разом і дружиною Ольгою, сином Мирославом та невісткою Ганною арештовані органами НКВД.
Приблизно початком липня 1941 року родину Кобринів замордовано в катівнях НКВД.
У серпні-листопаді 1990 на території колишнього приміщення НКВД-КГБ в Дрогобичі проведено розкопки, викопано рештки 486-ти осіб, що загинули від НКВД. Було розпізнано і рештки тіл родини Кобринів, перепоховали у братській могилі жертв НКВД в місті Дрогобич. Товариство «Меморіал» ім. В. Стуса встановило Кобрину меморіальну дошку в Дрогобичі.