Командування спеціальних операцій Повітряних сил США
Командування спеціальних операцій Повітряних сил США (англ. Air Force Special Operations Command) — одне з 5 командувань Сил спеціальних операцій США і головне командування Сил спеціальних операцій Повітряних сил США, що здійснює безпосереднє керівництво усіма основними компонентами ССО ПС, що входять до її складу.
| Командування спеціальних операцій Повітряних сил США Air Force Special Operations Command | |
|---|---|
 Емблема Командування сил спеціальних операцій Військово-повітряних сил США | |
| На службі | 22 травня 1990 — по т.ч. |
| Країна |
 США |
| Належність |
 Сили спеціальних операцій США |
| Вид |
 ПС США |
| Роль | ведення спеціальних операцій у глобальному масштабі, від високоточного застосування засобів вогневого ураження до інфільтрації, надання авіаційної підтримки закордонним силам оборони, евакуації, ексфільтрації, поповнення запасів і заправки оперативних елементів сил спеціальних операцій |
| Чисельність | ~18 000 о/с[1] |
| У складі |
Командування ССО США |
| Гарнізон/Штаб | Гарлбарт Філд, Флорида, США |
| Гасло |
«Будь коли в будь-якому місці» (англ. "Any Time, Any Place") |
| Війни/битви |
Операція «Справедлива справа» Війна в Перській затоці Операція «Готичний змій» * Битва в Могадишо Операція «Відродження надії» Операція «Підтримка демократії» Війна в Афганістані Війна в Іраку |
| Вебсайт | afsoc.af.mil(англ.) |
|
| |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Командування СО ПС становить спеціалізований оперативний орган управління Збройних сил країни, що організаційно входить до складу ПС та ССО країни, й забезпечує повний спектр завдань з планування, підготовки та застосування повітряного компоненту сил спеціальних операцій ПС у всьому світові.
Спочатку орган управління був заснований 10 лютого 1983 року, як 23-тя повітряна армія (англ. Twenty-Third Air Force), що підкорялося Військово-транспортному командуванню з дислокацією штабу командування на авіабазі Гарлбарт Філд у Флориді.
22 травня 1990 року 23-тя армія була переформована на Командування ССО ПС зі збереженням статусу окремого командування повітряної армії в структурі ПС країни, на яке покладалися завдання проведення усіх спеціальних операцій, де залучалися ПС, особовий склад та військова техніка регулярних повітряних сил й керівництво усіма силами спеціальних операцій ПС, а також Резервного командування ПС США й ПС Національної гвардії США.
Призначення
Створене 22 травня 1990 року, Командування сил спеціальних операцій повітряних сил є невід'ємним компонентом ПС США й Командування спеціальних операцій США, головним призначенням якого є «застосування спеціалізованого компоненту військово-повітряних сил Америки… це крок вперед у постійно мінливому світі, доставка формувань спеціальних операцій у будь-який час і до будь-якого місця.» Командування прагне до постійного вдосконалення, щоб забезпечити ПС сил спеціальних операцій для швидкого розгортання по всьому світові та підтримки регіональних об'єднаних командувань у виконанні спеціальних операцій, пов'язаних з: нетрадиційними методами ведення війни, протидією розповсюдження зброї масового ураження, прямими акціями, психологічними операціями, веденням спеціальної розвідки, військово-цивільним адмініструванням, боротьбою з тероризмом, допомогою дружнім силам оборони та інформаційними операціями.
Сили спеціальних операцій ПС, що підкоряються Командуванню, мають усі сили та засоби, й володіють можливостями й здібностями виконувати завдання зі спеціальної розвідки, вести психологічні операції і нетрадиційні методи ведення війни в гарячих точках по всьому світу. Використовуючи високотехнологічні системи ведення розвідки та спостереження, озброєнні найсучаснішою зброєю, модифіковані літальні апарати, брали й беруть участь у спеціальних та військових операціях, таких як, «Щит пустелі» і «Буря в пустелі» на Близькому Сході, «Підтримка демократії» на Гаїті, в гуманітарних місіях, таких як, «Провайд Проміс» — участь у наданні допомоги постраждалим у ході конфлікту на Балканах.
У підпорядкуванні Командування перебуває велика кількість авіаційних, спеціальних, забезпечення, тренування та інших формувань, загальною чисельністю близько 12 500 військових, що перебувають на дійсній військовій службі, у Резерві, у складі Національної гвардії ПС та цивільних фахівців. Більше за 20 % від цього складу постійно перебуває на службі за кордонами США. На озброєнні Командування лічиться більше за 160 спеціалізованих літаків, вертольотів та БПЛА різного типу.
Історія
У грудні 1982 керівництво американських ПС провадило певні реформи у перерозподілі повноважень щодо керування спеціальними операціями, де залучалися військово-повітряні сили, переклавши відповідальність з Тактичного повітряного командування на Транспортне командування (MAC). Відповідно, у березні 1983 MAC на авіабазі Скотт у штаті Іллінойс сформувало 23-ю повітряну армію, на яку покладалися завдання з підготовки, планування, забезпечення та виконання завдань спеціальних операцій у світовому масштабі, зокрема бойові та небойові пошуково-рятувальні операції, всепогодна розвідка, аерофотознімання, забезпечення безпеки районів дислокації та розгортання міжконтинентальних балістичних ракет, тренування екіпажів бойових вертольотів, літаків HC-130, парашутистів-рятівників та членів груп бойової медевакуації.
Операція «Необхідна лютість»
У жовтні 1983 23-тя повітряна армія взяла активну участь у рятуванні американських громадян з острову Гренада під час конфлікту з владою цієї країни. Протягом семи днів, дислокуючись в аеропорту Пойнт Салінас, екіпажі модифікованих літаків MC-130, AC-130 здійснювали всебічну підтримку, забезпечення, обслуговування тощо американським військам. EC-130 зі складу 193-ого крила спеціальних операцій Національної гвардії, зіграли значну роль у веденні психологічної операції в процесі конфлікту. Пілот MC-130E Combat Talon I 8-ї ескадрильї спецоперацій підполковник Джеймс Гобсон здобув трофей Маккея (англ. MacKay Trophy) — нагороду ПС США льотчику «за найяскравішій політ року» — за його дії у десантуванні операторів ССО в аеропорту Пойнт Салінас.
У травні 1986 року, у відповідності до акту Голдвотера-Ніколса Міністерство оборони провадило реорганізацію збройних сил та утворило Командування спеціальних операцій. У відповідності до законопроекту та змін у законодавстві США у квітні 1987 Командування сил спеціальних операцій вступило у свої повноваження, з дислокацією на авіаційній базі Мак-Ділл у Флориді. Чотири місяці по тому, 23-тя армія передислокувалася на авіабазу Гарлбарт Філд у Флориді.
У серпні 1989 року генерал Дуейн H. Кессіді, командувач Транспортного командування, вивів зі свого підпорядкування 23-ю повітряну армію в усіх питаннях, що стосувалися спеціальних операцій. Таким чином, 23-тя армія опинилися у подвійному оперативному підпорядкуванні, з питань узгодження функціювання, як авіаційного формування, вона підкорялася структурі ПС, з іншого боку, стала повноцінною діючою складовою USSOCOM.
Операція «Справедлива справа»
З кінця грудня 1989 до початку січня 1990, частка 23-ї армії брала участь у проведенні операції «Справедлива справа» на території Панами. Для участі у військових діях залучалися літаки вогневої підтримки AC-130 Spectre, психологічних операцій EC-130 Volant Solo, літаки-заправники HC-130P/N Combat Shadow, спеціальні MC-130E Combat Talon, а також гелікоптери MH-53J Pave Low та MH-60G Pave Hawk. Тактичні групи бойових контролерів, парашутистів-рятівників зіграли важливу роль у всебічному забезпеченні бойових підрозділів ССО та регулярних військ у ході успішно проведеної операції.
22 травня 1990, генерал Ларрі Велч, начальник штабу ПС, перетворив 23-ю армію на Командування ССО ПС США, до складу якого увійшло три авіаційних крила — 1-е, 39-е та 353-е крила спецоперацій, а також окрема 1720-а тактична авігрупа ССО, Школа ССО Повітряних сил та Навчальний центр спеціальних операцій. У Резерві командування залишилися 919-а авіагрупа ССО з базуванням на авіабазі Дюк-Філд, у Флориді, та 193-я авіагрупа ССО Національної Гвардії, що мала свою базу в міжнародному аеропорту Гаррісбергу у Пенсільванії. У 1990-х роках 1720-а група перейменована на 720-у у березні 1992, у жовтні того ж року, авіабаза Гарлбарт Філд передана з підпорядкування Транспортного командування ПС до Командування ССО ПС, 834-те авіакрило переформоване на 1-е авіаційне крило спеціальних операцій, але вже через рік воно стало 16-м крилом.
За станом на 2014 рік, у прямому підпорядкуванні AFSOC знаходяться 16-е крило спецоперацій, 352-га, 353-тя групи спецоперацій, 720-та тактична авіагрупа ССО, Школа ССО Повітряних сил та 18-та випробувальна ескадрилья.
Війна в Перській затоці
З початку серпня 1990 року до кінці лютого 1991 року, Командування брало активну участь в операціях «Щит пустелі» і «Буря в пустелі», захисті Саудівської Аравії та звільнення Кувейту. Особовий склад формувань спеціальних операцій ВПС діяв по всьому театру ведення військових дій, виконуючи завдання з забезпечення бойового управління та проведення рятувальних місій. Сили спеціальних операцій залучалися до спрямованих дій, бойових пошуково-рятувальних операцій, інфільтрації, ексфільтрації, оборони авіаційних баз, повітряного патрулювання, спеціальної розвідки, безпосередньої авіаційної підтримки, психологічних операцій, і дозаправлення вертольотів у повітрі. Екіпажі гелікоптерів MH-53J Pave Low наводили штурмові вертольоти на радарні комплекси іракців перед початком вторгнення, практично «засліплюючи» систему ППО Іраку до початку військових дій, і також здійснили рятування екіпажу збитого літаку з глибокого тилу супротивника.
MC-130E Combat Talon діяли у взаємодії з HC-130P/N Combat Shadow, беручи участь у бомбардуванні важливих об'єктів та розповсюдженні листівок над військами супротивника. Літаками AC-130 Spectre здійснювалося вогневе прикриття з повітря груп ССО та спостереження над об'єктами, що грали ключову роль в операції. У війні найбільших втрат зазнав бойовий підрозділ літаків вогневої підтримки, коли був збитий AC-130 Spectre з позивним «Спіріт 03»; загинуло 14 членів екіпажу.
Операції після 1992 року
У грудні 1992, особовий склад спецоперацій ВПС взяв участь у миротворчої операції в Сомалі — «Відродження надії». Наприкінці 1994 р. формування Командування залучалися до операції «Підтримка демократії» в Гаїті, а в 1995 р. — в операції «Обдумана сила» — операції НАТО в Боснії та Герцеговині.
З початком війни в Афганістані Командування ССО Повітряних сил одним з перших взяло участь у підготовки до операції «Нескорена свобода» — Афганістан. Вже наприкінці вересня 2001, перші бойові підрозділи ССО були зосереджені у сусідніх країн, де розпочали підготовку до вторгнення. Під час довготривалої війни, авіаційні формування, бойові підрозділи наземної дії взяли найактивнішу участь у безлічі спеціальних операцій по всьому Афганістану проти Талібану та прибічників «Аль-Каїди».
Пізніше частка Командування була задіяна на складовій операції «Нескорена свобода» на Філіппінах, де оператори ССО проявили себе у боях з ісламістськими повстанцями та терористами.
З березня 2002 AFSOC знову розгортає свої компоненти у південно-західній Азії на підтримку проведення чергової операції проти Саддама Хусейна — операції «Свобода Іраку». До травня 2003 активні бойові дії регулярних військ були практично закінчені. Однак, для професіоналів спецоперацій була ще величезна кількість дій пов'язаних з нетрадіційною боротьбою та антипартизанським рухом на території Іраку.
Перелік операцій
| Час | Операція |
|---|---|
| 1983 | Операція «Необхідна лютість», Гренада |
| 1983 | Операція «Біг Пайн», Гондурас |
| 1983—1985 | Операція «Бет», Багамські Острови, Теркс і Кейкос |
| 1983—1988 | Операція «Билд Кірк», операція «Блю Флейм», операція «Блінкін Лайт» Сальвадор |
| 1985 | Угон літаку TWA Flight 847, Алжир/Ліван |
| 1985 | Захоплення MS Achille Lauro, Середземне море |
| 1986 | Операція «Каньйон Ельдорадо», Лівія |
| 1986 | Угон літаку Pan Am Flight 73, Пакистан |
| 1987—1988 | Операція «Ернест Вілл», операція «Прайм Ченс», Перська затока |
| 1988 | Операція «Голден Пезант», Гондурас |
| 1989 | Операція «Сейф Пассадж», Афганістан |
| 1989 | Операція «Поплар Трі», Сальвадор |
| 1989 | Спроба перевороту 1989 року, Філіппіни |
| 1989 | Операція «Справедлива справа», Панама |
| 1990 | Операція «Промоут Ліберті», Панама |
| 1990 | Евакуація цивільного населення, Ліберія |
| 1990—1991 | Операція «Щит пустелі» і операція «Буря в пустелі», Саудівська Аравія, Кувейт, Ірак |
| 1991 | Операція «Істерн Екзіт», Сомалі |
| 1991—2003 | Операція «Провайд Комфорт» I—III, Операція «Нортерн Вотч», Туреччина, Ірак |
| 1991 | Операція «Сі Енджел», гуманітарна операція після Циклону 1991, Бангладеш |
| 1991 | Операція «Фіері Віджіл», Філіппіни |
| 1991 | Операція «Дезерт Калм», Саудівська Аравія |
| 1991—2003 | Операція «Саутерн Вотч», Кувейт |
| 1992 | Операція «Сілвер Анвіл», Сьєрра-Леоне |
| 1992—1994 | Операція «Провайд Проміс» I—II, Італія, Югославія |
| 1992—1993 | Операція «Відродження надії», Сомалі |
| 1993—1995 | Операція «Повернення надії» I—III, Сомалі |
| 1993 | Операція «Денай флайт», Югославія |
| 1993 | Операція «Срібна надія», Україна |
| 1994 | Операція «Відновлення демократії», Операція «Підтримка демократії», Гаїті |
| 1994 | Операція «Саппорт Хоуп», Руанда |
| 1995 | Операція «Юнайтед Шілд», Сомалі |
| 1995—1996 | Операція «Обдумана сила», Операція «Джойнт Ендевор», Операція «Джойнт Гард», Італія, Югославія, Боснія |
| 1996 | Пошуково-рятувальна операція на місті катастрофи Boeing CT-43A, Хорватія |
| 1996 | Операція «Ашурд Респонс», Ліберія |
| 1996 | Операція «Гардіан Ретрівел», Уганда |
| 1996 | Операція «Пасіфік Брідж», Палау |
| 1996 | Операція «Гардіан Ассістенс», Руанда |
| 1997 | Операція «Сілвер Вейк», Албанія |
| 1997 | Операція «Гардіан Енджел», Югославія |
| 1997 | Операція «Фірм Респонс», Республіка Конго |
| 1997 | Операція «Хай Флайт», Намібія |
| 1998 | Операція «Дезерт Тандер», Перська затока |
| 1998 | Операція «Дезерт Фокс», Ірак |
| 1999 | Операція «Союзна сила», Сербія, Косово |
| 2000 | Операція «Атлас Респонс», ліквідація наслідків повені, Мозамбік |
| 2000 | Операція «Фіері Реліф», Філіппіни |
| 2001 | Операція «Веліант Ретурн», Китай |
| 2001 — по т. ч. | Операція «Нескорена свобода», Війна проти тероризму |
| 2002 | Операція «Отем Ретурн», Кот-д'Івуар |
| 2003 | Операція «Шайнінг Експрес», Ліберія |
| 2003—2011 | Операція «Свобода Іраку», Ірак |
| 2003—2008 | Операція «Віллінг Спіріт», Колумбія |
| 2004 | Операція «Атлас Шілд», Греція |
| 2004 | Операція «Секьюріті Туморроу», Гаїті |
| 2005—2005 | Операція «Юніфайд Ассістанс», Індійський океан, Південно-Східна Азія |
| 2005 | Ліквідація наслідків урагану Катріна, США |
| 2006 | евакуація, Ліван |
| 2008 | Операція «Астер Сільвер», евакуація, Чад |
| 2008 | Операція «Ашурд Делівері», Грузія |
| 2008 | Операція «Оліпмік Тайтан», Тихий океан |
| 2010 | Операція «Юніфайд Респонс», Землетрус на Гаїті, Гаїті |
| 2011 | Операція «Томодачі», ліквідація наслідків землетрусу, Японія |
| 2011 | Операція «Одіссея. Світанок», Лівія |
| 2013 | Операція «Дам'ян», ліквідація наслідків тайфуну, Філіппіни |
Див. також
Джерела
Література
- Chinnery, Philip D. Any Time, Any Place: Fifty Years of the USAF Air Commando and Special Operations Forces, 1944—1994. Annapolis, Md: Naval Institute Press, 1994. ISBN 1557500371
- Haas, Michael E. Apollo's Warriors: U.S. Air Force Special Operations During the Cold War. 2002, University Press of the Pacific, Honolulu. ISBN 9781410200099.
- Hebert, Adam J. «The Air Commandos». Air Force Association, March 2005 (vol. 88, no. 3).
- Marquis, Susan L. Unconventional Warfare: Rebuilding U.S. Special Operations Forces. Washington, D.C.: Brookings Institution, 1997. ISBN 0815754760
- Pushies, Fred J. Deadly Blue Battle Stories of the U.S. Air Force Special Operations Command. New York: American Management Assoc, 2009. <http://www.books24x7.com/marc.asp?bookid=32471>. ISBN 9780814413616
- Sine, William F. Guardian Angel: Life and Death Adventures with Pararescue, the World's Most Powerful Commando Rescue Force. Havertown, Pa: Casemate, 2012. ISBN 9781612001227