Комісарівка (смт)

Комісарівка (в минулому — Голубівка) — селище міського типу в Україні, у Алчевській міській громаді, Алчевського району Луганської області. Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

смт Комісарівка
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Алчевський район
Рада Комісарівська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване перша половина XIX
Статус із 1963 року
Площа 2,62 км²
Населення ▼1785 (01.01.2011)[1]
Густота 681 осіб/км²
Поштовий індекс 94325
Телефонний код +380 6441
Географічні координати 48°23′16″ пн. ш. 38°31′50″ сх. д.
Висота над рівнем моря 294 м
Водойма р. Лозова
Відстань
Найближча залізнична станція: Баронська
До станції: 2 км
До обл. центру:
 - залізницею: 67 км
 - автошляхами: 70 км
Селищна влада
Адреса 94325, смт Комісарівка, кв. Молодіжний, 1
Карта
Комісарівка
Комісарівка

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Алчевської міської громади [2]

Історія

За даними на 1859 рік у власницькому селі Голубівка Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 642 особи (310 чоловіків та 332 жінки), налічувалось 117 дворових господарств[3].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Комісарівка (Голубівка) Оленівської волості, мешкало 415 осіб, налічувалось 64 двори, існувала лавка[4].

На початок 1908 рік населення зросло до 620 осіб (324 чоловічої статі та 296 — жіночої), 104 дворових господарства[5].

Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 37 людей[6].

Новітня історія

28 серпня 2014-го біля Комісарівки військовики зробили коридор для вивезення поранених бійців Нацгвардії. Події розвивалися відповідно до складеного плану, однак в останню мить терористи почали обстріл з гранатометів. Сержант Олег Школьний йшов останнім, прикриваючи групу, смертельно поранений осколком у голову. Співслужбовці солдата 42-го БТРО Ігоря Кузіна бачили, як він загинув у бою — в нього влучила міна, потім загорівся боєкомплект.

Постаті

Також

Джерела

Примітки
  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 лютого 2022.
  3. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2354) (рос. дореф.)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
  6. Мартиролог. Луганська, ст. 357
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.