Конкурс імені королеви Єлизавети
Конкурс імені королеви Єлизавети — конкурс академічних музикантів, що відбувається у Брюсселі з 1951 року. Названий на честь королеви Бельгії Єлизавети, що патронувала його створення. Конкурс уважається продовженням Конкурсу імені Ізаї, що проводився в 1937-1938 роках.
| Конкурс імені королеви Єлизавети | |
| Дата створення / заснування | 1937 |
|---|---|
| Названо на честь | Ежен Ізаї і Єлизавета Баварська |
| Засновник | Єлизавета Баварська |
| Голова | Jan Huyghebaertd[1] |
| Член правління | Bert De Graeved |
| Держава |
|
| Адміністративна одиниця | Брюссель |
| Офіційний сайт(англ.)(нід.)(фр.) | |

Спочатку конкурс проводився у трьох номінаціях раз на чотири роки, серед скрипалів, піаністів і композиторів. У 1951 року змагалися скрипалі, в 1952 році піаністи, а в 1953 році композитори, четвертий рік був вільний, а потім цикл починався заново. Надалі ця регулярність була порушена, а в 1988 році була додана четверта номінація — академічний вокал. Особливістю виконавських конкурсів є те, що в півфіналі й/або фіналі для виконання всім конкурсантам пропонується твір бельгійського композитора (часто — відібраний на загальнонаціональному конкурсі композиторів).
У різні роки серед членів журі були такі видатні музиканти, як скрипалі Жак Тібо, Давид Ойстрах, Ієгуді Менухін, Артюр Грюмьо, Айзек Стерн, Ґідон Кремер, піанисти Робер Касадесюс, Артур Рубінштейн, Еміль Гілельс, Яків Флієр, Яків Зак, Лазар Берман, композитори Франсіс Пуленк, Богуслав Мартіну, Едісон Денисов, вокалісти Ірина Архипова, Євген Нестеренко, Джоан Сазерленд.
У фортепіанній і скрипковій номінаціях Конкурс королеви Єлизавети був відзначений значними успіхами радянської виконавської школи. Цікаво, що багато радянських переможців конкурсу надалі емігрували в Бельгію.
Переможці конкурсу
Фортепіано
| Рік | 1-е | 2-е | 3-є | 4-е | 5-е |
|---|---|---|---|---|---|
| 1938 | |||||
| 1952 | |||||
| 1956 | |||||
| 1960 | |||||
| 1964 | |||||
| 1968 | |||||
| 1972 | |||||
| 1975 | |||||
| 1978 | |||||
| 1983 | |||||
| 1987 | |||||
| 1991 | |||||
| 1995 | |||||
| 1999 | |||||
| 2003 | Unawarded after Dong-Hyek Lim refused it | ||||
| 2007 | |||||
| 2010 | |||||
| 2013 |
Скрипка
| Рік |
1-е |
2-е |
3-є |
4-е |
5-е |
|---|---|---|---|---|---|
| 1937 | |||||
| 1951 | |||||
| 1955 | |||||
| 1959 | |||||
| 1963 | |||||
| 1967 | |||||
| 1971 | |||||
| 1976 | |||||
| 1980 | |||||
| 1985 | |||||
| 1989 | |||||
| 1993 | |||||
| 1997 | |||||
| 2001 | |||||
| 2005 | |||||
| 2009 | |||||
| 2012 | |||||
| 2015[3] |
Вокал
| Рік | 1--е | 2-е |
3-є |
4-е |
5-е |
|---|---|---|---|---|---|
| 1988 | |||||
| 1992 | |||||
| 1996 | |||||
| 2000 | |||||
| 2004 | |||||
| 2008 | |||||
| 2011 | |||||
| 2014 |
Композиція
| Рік | 1-е | Твір |
|---|---|---|
| 1953 | Serenade | |
| 1957 | Concerto per orchestra | |
| 1960 | Sinfonia burlesca | |
| 1963 | Concerto in D major | |
| 1977 | Rope Crest | |
| 1982 | Five Litanies for Orchestra | |
| 1989 | Fantasia Rondino Con Tema Reale | |
| 1991 | Ne la città dolente | |
| 1993 | Zodiac | |
| 1995 | Requiescat | |
| 1997 | Raptus | |
| 1999 | Tears of Ludovico | |
| 2001 | Qilaatersorneq | |
| 2003 | Piano Concerto Dreams | |
| 2005 | Obscuro Etiamtum Lumine | |
| 2006 | La luna y la muerte | |
| 2008 | Agens | |
| 2009 | Target | |
| 2011 | Concerto pour violon et orchestre | |
| 2012 | In the wake of Ea pour piano et orchestre |
References
- https://www.rtbf.be/culture/musique/detail_le-baron-huyghebaert-president-du-concours-reine-elisabeth?id=8459650
- Queen Elisabeth Competition Winners http://www.cmireb.be/files/Palmares%201937-2008.pdf
- http://www.cmireb.be/cgi?lg=en&pag=1975&tab=108&rec=4022&frm=0&par=aybabtu
- Український скрипаль Олексій Семененко став другим на конкурсі королеви Єлизавети в Брюсселі.
Посилання
- Офіційний сайт конкурсу (англ.)(фр.)(нід.)