Коржаков Олександр Васильович
Олександр Васильович Коржаков (рос. Александр Васильевич Коржаков; нар. 31 січня 1950, Москва) — співробітник державної безпеки СРСР, начальник охорони Бориса Єльцина (згодом керівник Служби безпеки Президента Російської Федерації)[1], депутат Державної думи Російської Федерації (1997–2011). Генерал-лейтенант запасу. Автор книг «Борис Єльцин. Від світання до сонцепаду», «Борис Єльцин. Від світання до сонцепаду. Післямова», «Біси 2.0. А царі-то несправжні!». Кандидат економічних наук.
| Коржаков Олександр Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
31 січня 1950 (71 рік) Москва, СРСР |
| Країна |
 Росія СРСР |
| Діяльність | політик, шпигун, депутат Державної Думи РФ |
| Alma mater | Московський державний юридичний університетd |
| Науковий ступінь | кандидат економічних наук |
| Знання мов | російська |
| Членство | 5th State Duma of the Russian Federationd, 4th State Duma of the Russian Federationd, 3rd State Duma of the Russian Federationd і 2nd State Duma of the Russian Federationd |
| Посада | депутат Державної Думи РФ |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Партія | КПРС, Єдина Росія і Вітчизна — вся Росіяd |
| Конфесія | РПЦ |
| Нагороди |
        |
Біографія
З 1970 по 1989 рік працював в Дев'ятому управлінні КДБ (охорона вищих партійних і державних діячів).
У 1971 році вступив до КПРС.
У 1980 році закінчив Всесоюзний юридичний заочний інститут.
У 1981–1982 роках служив в Афганістані.
У 1985 році став одним з трьох охоронців першого секретаря Московського міського комітету КПРС Бориса Єльцина.
Примітки
- ЗМІ: Загиблий в Лондоні друг Березовського міг довести зв'язок "Аерофлоту" зі спецслужбами. Українська правда. 11 жовтня 2018. Процитовано 8 травня 2020.