Коровія
Корові́я — село в Україні, у Чернівецькій області, Чернівецькому районі.
| село Коровія | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна | |||
| Область | Чернівецька область | ||
| Район/міськрада | Чернівецький район | ||
| Рада | Чернівецька міська рада | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 2992 | ||
| Поштовий індекс | 60410 | ||
| Телефонний код | +380 3734 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°13′34″ пн. ш. 25°58′15″ сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
232 м | ||
| Водойми | р. Коров'я | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 60410, Чернівецька об}л., Чернівецький р-н, с. Коровія | ||
| Карта | |||
![]() Коровія | |||
![]() Коровія | |||
| Мапа | |||
| |||
Назва
Назва походить від річки Коровії.
Географія
Розташоване на річці Коровії (ліва притока річки Дереглую), за 26 км від районного центру, за 2 км від залізничної станції Косьмин. Сільраді підпорядковане с. Валя Кузьмина.
Історія
Згадка про Коровію є в писемних джерелах XVIII століття. У 1497 році поблизу с. Валі Кузьминої молдавський господар Стефан ІІІ розбив військо польського короля Альбрехта. В околицях села виявлено поселення трипільської культури (ІІІ тисячоліття до н. е.), доби бронзи (ІІ тисячоліття до н. е.) та слов'ян (VIII-Х століття н. е.)[1].
Станом на 1904 р. населення Коровії складало 1659 осіб. На той час селище належало до Чернівецького повіту Герцогства Буковини і було власністю православного релігійного фонду. Громада селища мала власну печатку з зображенням корови («називним» гербом) і написом німецькою мовою «Gemeinde Korowia».
Населення
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[2]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 1529 | 89,52 % |
| німці | 114 | 6,67 % |
| українці | 39 | 2,28 % |
| поляки | 12 | 0,70 % |
| євреї | 12 | 0,70 % |
| росіяни | 1 | 0,06 % |
| не вказали | 1 | 0,06 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[2]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 1515 | 88,70 % |
| німецька | 115 | 6,73 % |
| українська | 50 | 2,93 % |
| їдиш | 12 | 0,70 % |
| російська | 10 | 0,59 % |
| польська | 5 | 0,29 % |
| не вказали | 1 | 0,06 % |
Уродженці села
- Чередарик Людмила Флорівна (* 1 січня 1953 року.) — український журналіст, редактор. Член Національної спілки журналістів України (НСЖУ). В 1976 році закінчила факультет журналістики Львівського ордена Леніна державного університету імені Івана Франка. Член Національної спілки журналістів України (НСЖУ).Стажувалася у Швеції. Працювала кореспондентом, заввіділом районної газети «Ленінським шляхом» (м. Новоселиця Чернівецької області), оглядачем чернівецької обласної газети «Молодий буковинець», нині шеф-редактор газети «Версії». Готувала авторські передачі на радіо і телебачення, її матеріали передруковувались англійськими, канадськими, ізраїльськими засобами масової інформації (ЗМІ). Друкується у всеукраїнських газетах «Київські відомості», «Ваше здоров'я». Лауреат обласної журналістської премії імені Володимира Бабляка. Нагороджена медаллю «Нестор-літописець» у номінації «Економіка очима журналіста»[3].
Примітки
- Історія міст і сіл УРСР. Чернівецька область. — Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1969.- С. 214.
- Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 24 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
- 55 років члену НСЖУ Людмилі Флорівні Чередарик /1953/. //Гусар Ю. Буковинський календар. Ювілеї — 2008 / Юхим Гусар. — Чернівці: Правдивий поступ, 2008. — С. 11



