Космос-434
Космос-434 — третій, останній, політ з метою випробування місячного посадкового модуля Т2К на навколоземній орбіті.
| Космос-434 | |
|---|---|
 | |
| Основні параметри | |
| Повна назва | Космос-434 (11Ф94; Т2К) |
| COSPAR ID | 1971-069A |
| NORAD ID | 05407 |
| Виготівник | КБ Південне |
| Оператор | СРСР |
| Тип апарата | випробувальний |
| Штучний супутник | Землі |
| Дата запуску | 12 серпня 1971, 9:50:00 UTC |
| Ракета-носій | Союз-Л (11A511Л) |
| Космодром | Байконур |
| Тривалість польоту | 3663 діб = 10,03 року |
| Схід з орбіти | 22 серпня 1981 |
| Технічні параметри | |
| Маса | 7000 кг |
| Орбітальні дані | |
| Ексцентриситет | 0,006643 |
| Нахил орбіти | 51,6° |
| Період обертання | 89 хв |
| Апоцентр | 285 км |
| Перицентр | 197 км |
| Вебсторінка | |
| Вебсторінка | NASA NSSDC Master Catalog |
Політ
У третьому орбітальному польоті безпілотного прототипу Місячного корабля вмикання рідинного ракетного двигуна апарата в дросельному режимі було найтривалішим за три польоти, а після другого вмикання корабель перейшов на орбіту висотою 186-11804 км.
Після різних перевірок бортової апаратури з імітацією перебування на Місяці було скинуто місячний посадковий пристрій «ЛПУ» (рос. Лунное посадочное устройство) і двигун блоку «Є» увімкнувся вдруге. У режимі максимальної тяги він зімітував вихід ЛК на навколомісячну орбіту для зустрічі з ЛОК. Внаслідок цього маневру апогей орбіти Т2К збільшився до 11804 км.
Після цього апарат перебував в режимі стабілізації, імітуючи маневри зближення і стикування з ЛОК.
В польоті посадковий ступінь перевірив свої системи й особливих проблем виявлено не було.
22 серпня 1981-го року апарат зійшов з орбіти Землі і згорів у атмосфері.
Цікавий факт
За десять років по запуску «Космос-434» став знижуватись — невдовзі після падіння станції «Скайлеб» на Австралію і розвідувального супутника Космос-954 з ядерною бортовою енергетичною установкою на Канаду. Іноземні спостерігачі висували версію, що на супутнику встановлений ядерний реактор. Однак через те, що цей апарат був запущений в період «місячної гонки», маневрував на орбіті і передавав телеметричні сигнали, притаманні радянським пілотованим КК, деякі західні оглядачі вважали, що це автоматичний варіант пілотованого корабля. Потім, при поступовому зануренні в атмосферу, супутник згорів над Австралією.
Щоб розвіяти побоювання у зв'язку з цією подією, офіційний представник Міністерства закордонних справ СРСР запевнив Канберру, що на борту «Космоса-434» не було радіоактивних матеріалів і що супутник був просто «експериментальний блок місячного модуля». Це було перше офіційне визнання існування радянської пілотованої місячної програми.
Очевидно було, що основним призначенням апарата «Космос-434» був політ у пілотованому, а не у безпілотному варіанті.
Джерела
- Mir Hardware Heritage — NASA report (PDF format)(англ.)
- Mir Hardware Heritage (wikisource)(англ.)
- Афанасьєв. Невідомі кораблі(рос.)
- Філін. Спогади про місячний корабель Енциклопедія космонавтики(рос.)