Костопіль
Косто́піль — місто в Україні, Рівненський район, Рівненської області. Населення становить 31 306 осіб (2019).[1] Засноване 1783 року.[3] Статус міста з 1923 року.
| Костопіль | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
![]() | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна | |||||||||
| Регіон | Рівненська область | ||||||||
| Район | Рівненський район | ||||||||
| Рада | Костопільська міськрада | ||||||||
| Засноване | XVIII століття | ||||||||
| Статус міста | з 1923 року | ||||||||
| Населення | ▼ 31 306 (01.01.2019)[1] | ||||||||
| - повне | ▼ 31 306 (01.01.2019)[1] | ||||||||
| Площа | 15.99 км² | ||||||||
| Густота населення | 1978 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 35000—35008 | ||||||||
| Телефонний код | +380-3657 | ||||||||
| Координати | 50°53′00″ пн. ш. 26°26′35″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 187[2] м | ||||||||
| Водойма | річка Замчисько | ||||||||
| День міста | 12 липня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Костопіль | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 35 км | ||||||||
| - залізницею | 34 км | ||||||||
| - автошляхами | 35 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - залізницею | 357 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 35000, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Костопіль, вул. 1 Травня, 3 | ||||||||
| Вебсторінка | Костопільська міська рада | ||||||||
| Міський голова | Євгеній Денисюк | ||||||||
| |||||||||
Географія
Місто розташоване на річці Замчисько, за 38 км[3] на північний схід від Рівного.
Відстань залізницею до Рівного — 34 км[4], фізична відстань до Києва — ~270,3 км[5].
Сусідні населені пункти[5]:
Клімат
Клімат у місті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[6] Опадів 610 мм на рік.[6] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[6] Найбільша кількість опадів випадає в липні — близько 85 мм.[6] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 57 мм.[6] Пересічна температура січня — -5.4 °C, липня — 18.7 °C.[6] Річна амплітуда температур становить 24.1 °C.[6]
| Клімат Костополя | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,4 | −1,4 | 3,2 | 12,3 | 19,2 | 22,9 | 24,0 | 23,1 | 18,4 | 12,0 | 5,0 | 0,0 | 11,4 |
| Середня температура, °C | −5,4 | −4,6 | −0,4 | 7,4 | 13,7 | 17,5 | 18,7 | 17,7 | 13,3 | 7,9 | 2,4 | −2,6 | 7,1 |
| Середній мінімум, °C | −8,4 | −7,7 | −4 | 2,6 | 8,2 | 12,2 | 13,4 | 12,3 | 8,3 | 3,8 | −0,2 | −5,1 | 2,9 |
| Норма опадів, мм | 35 | 31 | 28 | 42 | 59 | 84 | 85 | 67 | 55 | 41 | 41 | 42 | 610 |
| Джерело: Climate-Data.org (англ.) | |||||||||||||
Історія
Історична назва — Остальці. Великі та Малі Остальці як власність князів Заславських згадуються в реєстрах 1648–1658 років.
14 листопада 1783 кухмістр великий коронний Леонард Ворцель отримує від короля Станіслава-Августа привілей з правом заснувати в селі Остальцях містечко під назвою Костпіль чи Костопіль. На кінець XVIII століття в Костополі налічувалося 30 дворів із населенням 248 чоловік (172 кріпаки, 4 шляхтичі, решта — міщани і вільні поселенці).
1793 року після поділу Польщі Правобережна Україна, у тому числі і Рівненщина, відходить до складу Російської імперії, де також панує жорстокий кріпосний гніт; проте і в нових умовах польська шляхта деякий час зберігає свої соціальні та політичні права. У 1860 році в Костополі проживають 304 особи. 1861 року Костопільський маєток стає власністю князя О. Чарторийського — великого волинського магната. Він був власником 23 тисяч десятин землі.
У 90-і роки XIX століття прокладена залізниця Рівне—Сарни—Лунинець; пожвавлюються промислове виробництво і торгівля. 1885 року Костопіль стає центром волості. У 1893 році побудовано храм св. Олександра Невського; він є зразком волинської монументальної архітектури кінця XIX—початку XX століття. За переписом 1897 року в місті проживають 1708 осіб.


1898 року відкрито церковнопарафіяльну школу. У 1902 році відкрито двокласне народне училище. 1903 року при залізничній станції починає діяти поштово-телеграфне відділення. На початку XX століття розвиваються традиційні ремесла: бондарство, ткацтво, ковальство, шевство, кравецтво тощо. 1914 року із початком Першої світової війни місто опинилося у прифронтовій смузі; мобілізаційні процеси вплинули на скорочення промислового виробництва. У 1918–1920 роках Україна стала ареною жорстокої боротьби різних суспільно-політичних сил.
1921 року за Ризьким договором Волинь входить до складу Польщі; Костопіль стає центром сільської Костопільської ґміни. На початку 20-х років XX століття у Костополі налічується 417 будинків, мешкають 2990 осіб. 1 січня 1923 року за розпорядженням Ради Міністрів утворено місто Костопіль шляхом вилучення з сільської гміни (волості) Костопіль Рівненського повіту містечка Костопіль, села Костопіль і колонії Костопіль та утворенням із них міської гміни[7] 1925 року місто стає повітовим центром. 19 квітня 1934 року розпорядженням міністра внутрішніх справ встановлено межі міста[8]
17 вересня 1939 року Червона армія окуповує територію Волині. 19 вересня 1939 року в районі Костополя радянська 87-ма стрілецька дивізія взяла в полон 1500 польських вояків зі зброєю і 25 гарматами[9] У 1939 році Костопіль отримує підтвердження статусу міста від радянської адміністрації; Волинь входить до СРСР; починається радянізація українських земель, яка згодом перетворюється на насильницьку колективізацію, репресії і депортацію.
1 липня 1941 року нацисти окуповують Костопіль і розпочинають терор проти мирного населення. Костопіль входив до військової округи «Заграва» регіональної групи УПА-Північ[10]. У 1941–1943 роках величезних втрат зазнає промисловість міста; найкраще обладнання вивезено в Німеччину.
28 березня 1943 в бою з німецькими військовими угрупуваннями відділи УПА у жорстокому бою відстояли звільнену від німців територію біля Костополя.
У травні до Костополя прибув 202-й батальйон шуцманшафту, що цілком і повіністю укомплектовувася з поляків. Ряди батальйону тут ще й поповнилися за рахунок набору місцевих волинських поляків, що рятувалися від УПА. З червня 1943 року УПА ввела блокаду Костополя, через що в місті погано йшли справи з проводовльством. Кілька десятків добре озброєних поліцаїв здійснювали "продовольчі рейди" в поля за врожаєм. Німців не турбувало становище поляків, але вони були зацікавлені в депортації якомога більшого числа з них для роботи в Німеччині. До того ж сілезці, що служили в німецькій армії, прийшли на допомогу волинським полякам і разом з поліцаями організували походи в навколишні села за їжею[11].
14 січня 1944 — регулярні частини Червоної армії і партизани займають Костопіль.
У 1944–1945 роках відновлюють роботу промислові підприємства, навчальні заклади, установи, організації; зокрема, у жовтні 1945 — Костопільський завод скловиробів. У 1945–1957 роках в місті працює педучилище, яке підготувало більше тисячі вчителів початкових класів. 1952 року відкриваються медсестринські курси. У 1954 році починає діяти медучилище (сьогодні це — філія Рівненського медичного коледжу).
22 травня 1995 року відбулося відкриття пам'ятника Тарасу Шевченку. 25 вересня 1996 року виконавчий комітет Костопільської міської ради затверджує сучасний герб і прапор Костополя. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в місті проживають 30 467 осіб. 2008 року відбулося відкриття українського католицького храму Пресвятого Серця Ісуса Христа[12] 26 липня 2015 року відбулося відкриття та освячення владикою Іларіоном Свято-Вознесенського собору[13]. У вересні 2015 у Голівуді змонтовано документальний фільм про Костопіль[14]. 12 липня 2015 року відкрито фонтан.
Населення
Згідно з переписом населення 2001 року у Костополі проживала 30467 осіб.[15]
Станом на 1 січня 2019 року, населення становить 31 306 осіб.[1]
| 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1992 | 2001 | 2006 | 2011 | 2012 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 7,2 тис. | 11 762 | 17 548 | 22 803 | 31 610 | 33,2 тис. | 30 467 | 30 214 | 31 155 | 33 437 |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[16]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,28 % |
| російська | 2,46 % |
| білоруська | 0,17 % |
| польська | 0,03 % |
| вірменська | 0,01 % |
| молдовська | 0,01 % |
Культура, освіта, спорт, релігія
Окрім загальноосвітніх шкіл, у Костополі працюють гуманітарна гімназія, ліцей-інтернат спортивного профілю, спеціальна школа інтернат для дітей з ураженням опорно-рухового апарату та наслідками дитячого церебрального паралічу і вище професійне училище № 1. Мережу позашкільних закладів складають будинок школярів та юнацтва, станція юних техніків, школа інтелектуальних ігор «Сузір'я», дитячо-юнацька спортивна школа.
Культурний комплекс представлений Будинком культури, музичною школою, кількома бібліотеками, краєзнавчим музеєм тощо. Найбільш відомим своєю майстерністю колектив міста — народний ансамбль танцю «Веселка», відомий своєю участю у міжнародних фестивалях у Польщі, Словаччині, Молдові, Болгарії, Південній Кореї (світова фолклоріада), Македонії, Словенії, Греції, Ізраїлі, Туреччині.[джерело?]
Також на благо культури беруть участь у громадському та культурному житті поліський гурт «Нивка» районного Будинку культури, народний аматорський ансамбль пісні і танцю «Калина», зразковий дитячий ансамбль «Журавлинка» дитячої музичної школи, циркова студія районного Будинку школярів та юнацтва.
Серед футбольних клубів варто відзначити любительський ФК «Костопіль», що за відсутності суттєвої підтримки з боку фінансових і владних кіл, тримається на ентузіазмі декількох осіб закоханих у цей вид спорту. Свої домашні зустрічі команда проводить на стадіоні «Колос». Місто також представлене у жіночій першості України з футболу клубом «Родина-Ліцей».
12 липня 2015 року архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон освятив Петро-Павлівський храм та очолив Божественну літургію[17]
Школи
- Костопільський НВК 1-го ступеня гімназія ім. Т. Г. Шевченка
- Костопільська ЗОШ 1-3 ступенів № 2
- Костопільська ЗОШ 1-3 ступенів № 3
- Костопільська ЗОШ 1-3 ступенів № 4
- Костопільська ЗОШ 1-3 ступенів № 5
- Костопільська ЗОШ 1-3 ступенів № 6
- Костопільська ЗОШ 1-2 ступенів № 8
- Костопільська ЗОШ 1 ступенів № 9
- Костопільський ліцей-інтернат спортивного профілю ІІ-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради
Органи влади
Місцеві органи влади представлені Костопільською міською радою, яка входить до складу Рівненської області України.
Міський голова — Денисюк Євгеній Олексійович. До міської ради входить 30 депутатів[18].
Економіка
- АТ «Родина» (до 2010 року «Костопільський завод продтоварів»), що виробляє кондитерські вироби.
- Костопільська меблева фабрика
- Деревообробний завод компанії «Українські лісопильні», що спеціалізується на виробництві соснових пиломатеріалів, призначених для виготовлення меблів, столярних виробів та будматеріалів[19].
Відомі люди
Із Костополем пов'язані життєві шляхи відомих діячів української літератури та мистецтва — Юрія Жилка, Леоніда Мосендза, Ніла Хасевича та ін.
Народились
В Костополі народилися:
- Дацюк Роман Михайлович — український футболіст
- Козак Сергій Борисович — літературознавець, публіцист
- Колобов Сергій Олександрович — український політик і топ-менеджер, зв'язківець
- Пиясюк Роман Володимирович (1975—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Погорільчук Наталія Михайлівна — український геоморфолог, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- Регеза Олександр Петрович — сотенний УПА
- Салівончик Руслан Сергійович (1983—2014) — капітан міліції, військовослужбовець добровольчого батальйону патрульної служби поліцій особливого призначення «Херсон». Загинув у бою під Іловайськом
- Ставський Віталій Миколайович (1991—2014) — молодший сержант 80-ї окремої аеромобільної бригади. Загинув у день свого народження під час атаки бойовиків на аеропорт Луганська
- Стьоганов Олександр Євгенович — український продюсер, автор і виконавець пісень, режисер, сценарист, композитор, кліпмейкер.
- Ткачук Юрій Іванович (1968—2016) — підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
Джерела
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року. Киів: Державна служба статистики України. 2019. с. 61. с. 83. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
- Прогноз погоди в м. Костопіль
- Картка міста Костопіль на сайті Костопільської міської ради. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 червня 2015.
- Облікова картка м. Костопіль на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 02.02.2015. Процитовано 08.08.2014.
- місто Костопіль — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 25 серпня 2015. Процитовано 8 серпня 2014.
- Kostopil climate: Average Temperature, weather by month, Kostopil weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 17 жовтня 2019. (англ.)
- Dz.U. 1922 nr 82 poz. 733
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Kamieńca Litewskiego w powiecie brzeskim, województwie poleskiem. (пол.)
- В.Бешанов. Червоний бліцкриг
- Коротун, 1996, с. 13.
- Siemaszko W., Siemaszko E., Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939-1945, Warszawa: „von borowiecky”, 2000, s. 318-320
- Освятили український католицький храм [недоступне посилання з листопадаа 2019]
- Владика Іларіон освятив накупольні хрести у Костополі
- У Голівуді змонтовано документальний фільм про Костопіль
- Динаміка чисельності населення міст України
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 Костопільський РАЙОН, Рік, Вказали як рідну мову. Процитовано 8 серпня 2014.
- Архієпископ Іларіон освятив Петро-Павлівський храм м. Костопіль
- Облікова картка Костопільської міської ради на сайті ВРУ[недоступне посилання з липня 2019]
- На Рівненщині запрацювало потужне інвестиційне українсько-шведське підприємство «Українські лісопильні»
Книги
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.
- Костопіль. Місто над Замчиськом: [Рівнен. обл. : минуле та сьогодення] / Олександр Намозов. — Рівне: Дятлик М. С., 2013. — 147 с., ХХ с. іл. : іл., табл., портр. ; 28 см. — Текст укр., рос. — 1 000 пр. — ISBN 978-617-515-102-0


%252C_%D0%BC.%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%252C_%D0%B2%D1%83%D0%BB.%D0%93%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_1.jpg.webp)




