Костромська губернія
Костромська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії та РРФСР, що існувала у 1796–1929 роках. Губернське місто — Кострома.
| Костромська губернія | ||||
.png.webp) Герб | ||||
 | ||||
| Центр | Кострома | |||
|---|---|---|---|---|
| Утворено | 1796 | |||
| Площа | 83 996,4 км² | |||
| Населення | 1 429 228[1] осіб (1897) | |||
| Попередники | Костромське намісництво | |||
| Наступники | Костромський округ | |||
Географія
Губернія була розташована в центрі європейської частини Російської імперії. Межувала на заході з Ярославською, на півдні — з Владимирською та Нижньогородською, на сході межувала з В'ятською, на півночі та північному заході — з Вологодською губерніями.
Площа губернії становила 83 996,4 км² — у 1897 році[1], 33 647 км² — 1926 року[2].
Історія
Костромська губернія у 1821 році
- 29 травня 1719 року створено Костромську провінцію в Московській губернії та Галицьку провінцію в Архангелогородській губернії.
- 6 березня 1778 року з цих двох провінцій було створено Костромське намісництво, яке поділялось на дві області: Костромську з центром в Костромі й Унженську з центром в Унжі. У складі намісництва було 15 повітів: Буйський, Варнавинський, Ветлузький, Галицький, Кадийський, Кінешемський, Кологривський, Костромський, Луховський, Макаріївський, Нерехтський, Плесовський, Солігалицький, Чухломський та Юрьївецький.
- 12 грудня 1796 року Костромське намісництво було перетворено на Костромську губернію, міста Буй, Кадий, Лух і Пльос залишені за штатом.
- 1802 року відновлено Буйський повіт.
- Після Жовтневої революції 1917 року Костромська губернія увійшла до складу утвореної 1918 року Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (РРФСР).
- З 19 серпня по 15 вересня 1918 року на території Уренщіни, яка перебувала в східній частині губернії, піднявся заколот проти комуністів. Після деяких зіткнень заколот був придушений.
- 1922 року до складу Нижньогородської губернії було передано Варнавинський та Ветлузький повіти.
- Постановою ВЦВК від 8 жовтня 1928 року «Про районування Костромської губернії» було скасовано поділ губернії на повіти й волості та запроваджено поділ на 19 районів: Арменський, Буйський, Галицький, Заволзький, Ігодовський, Кологривський, Костромський, Красносельський, Кужбальський, Мантуровський, Межевський, Молвітинський, Нерехтський, Палкінський, Парфеньєвський, Солігалицький, Судайський, Судиславський, Чухломський.
- Постановою Президії ВЦВК від 14 січня 1929 року територія Костромської губернії увійшла до складу Іваново-Вознесенської області, яку у березні 1929 року було перейменовано на Івановську промислову область. У квітні 1929 року рішенням XVIII губернського з'їзду Рад Костромська губернія була перетворена на Костромський округ Івановської промислової області.
Адміністративний поділ
У період з 1802 до 1918 року до складу губернії входило 12 повітів:
| № | Повіт | Повітове місто | Площа, верст² |
Населення, чол. |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Буйський | Буй (2240 чол.) | 2771,1 | 70 327 (1888) |
| 2 | Варнавинський | Варнавин (1232 чол.) | 9430,0 | 108 046 (1889) |
| 3 | Ветлузький | Ветлуга (4350 чол.) | 13 663,0 | 104 465 (1889) |
| 4 | Галицький | Галич (5000 чол.) | 4228,6 | 108 258 (1888) |
| 5 | Кінешемський | Кінешма (4398 чел.) | 4413,0 | 135 249 (1894) |
| 6 | Кологривський | Кологрив (2364 чол.) | 11 398,3 | 113 021 (1894) |
| 7 | Костромський | Кострома (33 012 чол.) | 4269,9 | 178 817 (1894) |
| 8 | Макарьївський | Макарьїв (1944 чол.) | 6680 | 110 624 (1894) |
| 9 | Нерехтський | Нерехта (3981 чол.) | 3468,4 | 176 888 (1896) |
| 10 | Солігалицький | Солігалич (3420 чол.) | 3824,9 | 60 652 (1896) |
| 11 | Чухломський | Чухлома (2200 чол.) | 3271,1 | 50 982 (1897) |
| 12 | Юрьївецький | Юрьївець (4778 чол.) | 3006,8 | 128 837 (1894) |
1918 року було утворено Ковернінський повіт, а Кінешемський, Юрьївецький та частина Нерехтського повіту відійшли до Іваново-Вознесенської губернії.
1922 року Макарьївський повіт увійшов до складу Іваново-Вознесенської губернії, а Варнавинський і Ветлузький — до Нижньогородської. Ковернінський повіт було скасовано.
Таким чином, 1926 року до складу губернії входило 7 повітів, а її площа скоротилась у 2,5 рази у порівнянні з 1918 роком.
| № | Повіт | Повітове місто | Площа, км² |
Населення[2] (1926), чол. |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Буйський | Буй | 3 409 | 95 801 |
| 2 | Галицький | Галич | 5 226 | 142 051 |
| 3 | Кологривський | Кологрив | 10 761 | 133 651 |
| 4 | Костромський | Кострома | 4 770 | 243 671 |
| 5 | Нерехтський | Нерехта | 1 612 | 79 346 |
| 6 | Солігалицький | Солігалич | 3 994 | 62 849 |
| 7 | Чухломський | Чухлома | 3 875 | 54 250 |
Герб
.gif)
Герб Костроми та Костромської губернії з 1796 до 1878 року
Герб губернії з офіційним описом, затверджений Олександром II (1878)
- 1-й Відновлено (підтверджено) 28 листопада 1834 року, скасовано 5 липня 1878 року
Опис гербу:
 |
Щит, розділений на чотири частини: у першій, червленій частині срібний хрест, друга й третя частини золоті; у четвертій, зеленій частині срібний півмісяць рогами донизу |  |
- 2-й Затверджено 5 липня 1878 року
Опис герба:
|
В лазуревому щиті, на срібній воді, золотий стародавній Варязький корабель, з головою та крилами орла на носовій частині, з вітрилом, прапором, на якому Імператорський орел, та із сімома гребцями. Щит увінчаний Імператорською короною й оточений золотим дубовим листям, з’єднаним Андріївською стрічкою | |
Населення
| Рік | Населення, чол. | В тому числі міське, чол. |
|---|---|---|
| 1847 | 1 003 033[3] | |
| 1897 | 1 429 228[1] | 94 365 |
| 1905 | 1 567 600[3] | |
| 1926 | 811 619[2] | 116 742 |
Національний склад губернії до завершення XIX століття відображав абсолютну перевагу російського населення (в цілому по губернії 99,6 %, у західних повітах — до 99,9 %; у Ветлузькому повіті 1,6 % становили марійці)[4].
Керівники губернії
Генерал-губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Олексій Ступішин | генерал-поручик | |
| Іван Салтиков | генерал-аншеф | |
| Заборовський Іван Олександрович | генерал-поручик |
Правителі намісництва
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Олександр Шишкін | генерал-майор | |
| Іван Чернишов | генерал-майор | |
| Олексій Голостєнов | генерал-майор | |
| Іван Ламб | генерал-поручик |
Губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Борис Островський | чинний статський радник | |
| Микола Кочетов | таємний радник | |
| Микола Пасинков | чинний статський радник | |
| Карл Баумгартен | таємний радник | |
| Яків Ганскау | чинний статський радник | |
| Сергій Ланськой | чинний статський радник | |
| Михайло Жемчужников | чинний статський радник | |
| Олександр Приклонський | чинний статський радник | |
| Микола Жуков | таємний радник | |
| Костянтин Григорьєв | статський радник | |
| Олександр Суворов-Римнікський | граф, князь Італійський, генерал-майор | |
| Іларіон Васильчиков | князь, генерал-майор | |
| Іван Каменський | генерал-майор | |
| Валеріан Муравйов | статський радник | |
| Микола Лангель | генерал-лейтенант | |
| Андрій Войцех | генерал-майор | |
| Іван Романус | генерал-лейтенант | |
| Микола Рудзевич | генерал-лейтенант | |
| Володимир Доргобужинов | чинний статський радник (таємний радник) | |
| Микола Андреєвський | таємний радник | |
| Віктор Калачов | чинний статський радник | |
| Олександр Шидловський | чинний статський радник | |
| Іван Леонтьєв | у посаді єгермейстера, чинний статський радник | |
| Леонід Князєв | чинний статський радник | |
| Павло Саввич | генерал-майор | |
| Олександр Ватаци | генерал-майор | |
| Олексій Веретенніков | генерал-майор | |
| Петро Шиловський | статський радник | |
| Петро Стремоухов | чинний статський радник | |
| Олександр Мякінін | чинний статський радник | |
| Іван Хозіков | чинний статський радник |
Губернські предводителі дворянства
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Олександр Мошков | генерал-майор | |
| Олександр Семічев | чинний статський радник | |
| Федір Кутузов | князь, генерал-майор | |
| Афанасій Тухачевський | колезький асесор | |
| Григорій Нелідов | генерал-майор | |
| Дмитро Козловський | князь, надвірний радник | |
| Олександр Протасьєв | колезький радник | |
| Сергій Купреянов | гвардії полковник | |
| Сергій Татищев | чинний статський радник, камергер | |
| Сергій Купреянов | чинний статський радник | |
| Григорій Головін | капітан-лейтенант | |
| Костянтин Бошняк | майор | |
| Федір Чагін | статський радник | |
| Олександр Миронов | чинний статський радник | |
| Микола Карцев | відставний гвардії ротмістр (статський радник) | |
| Іван Васьков | губернський секретар | |
| Василь Шипов | відставний гвардії штабс-капітан | |
| Дмитро Шипов | чинний статський радник | |
| Авдій Шипов | колезький радник (таємний радник) | |
| Микола Нелідов | чинний статський радник | |
| Павло Шулєпніков | титулярний радник | |
| Михайло Зузін | відставний генерал-майор | |
| Сергій Бірюков | чинний статський радник |
Віце-губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Олександр Скалой | статський радник | |
| Олександр Алаликін | бригадир | |
| Андрій Лопухін | чинний статський радник | |
| Іван Страхов | статський радник | |
| Кирило Риндін | колезький радник | |
| Краснокутський | статський радник | |
| Іван Васьков | чинний статський радник | |
| Дмитро Горчаков | князь, колезький радник | |
| Степан Ушаков | статський радник | |
| Іван Пейкер | колезький радник | |
| Тимофій Фліт | колезький радник | |
| Іван Пузанов | статський радник | |
| Адам Вальтер | колезький радник | |
| Борис Прутченко | колезький радник | |
| Микола Юренєв | чинний статський радник | |
| Ніктополіон Клементьєв | колезький радник | |
| Андрій Бороздін | колезький радник | |
| Іван Крилов | надвірний радник | |
| Микола Гайворонський | надвірний радник | |
| Сергій Гагарін | князь, надвірний радник | |
| Петро Брянчанінов | надвірний радник (колезький радник) | |
| Олександр Борзенко | чинний статський радник | |
| Афіноген Виноградський | статський радник (чинний статський радник) | |
| Петро Ісаєв | надвірний радник (затверджений із зведенням у колезькі радники 18.10.1862), (статський радник) | |
| Микола Арсеньєв | колезький радник | |
| Олександр Свербеєв | у званні камер-юнкера, колезький радник (чинний статський радник) | |
| Євстигній Скалой | статський радник | |
| Іван Хрущов | колезький радник | |
| Оскар Меллер | чинний статський радник | |
| Єгор Ізвеков | чинний статський радник | |
| Олександр Оболенський | князь, колезький радник | |
| Іван Хозіков | статський радник | |
| Борис Борх | граф, чинний статський радник | |
| Леонід Ізгоєв | титулярний радник |
Примітки
- Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 року. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 25 липня 2012.
- Всесоюзний перепис населення 1926 року. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 25 липня 2012.
- Тархов С. Зміна АТД Росії за останні 300 років. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 25 липня 2012.
- Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників
Джерела
- Пам'ятна книжка Костромської губернії на 1851 рік
- Пам'ятна книжка Костромської губернії на 1857 рік
- Тумаков. Ветлузький край. 1962 р.
- Списки населених місць Костромської губернії 1877, JPG
- Белоруков Д. Ф. Селища, села й міста Костромського краю: матеріали для історії. — Кострома: Костромський громадський фонд культури. ISBN 5-89362-016-X
Посилання
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- Карта Костромської губернії з «Атласу» Ільїна 1876 року
- Бібліотека Царське Село, книги з історії Костромської губернії
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.