Костянтинопіль

Костянтино́піль — село Великоновосілківської селищної громади у Волноваському районі Донецької області в Україні.

село Костянтинопіль
Герб Костянтинополя
Країна  Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Волноваський район
Громада Великоновосілківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14040010070016519
Облікова картка Костянтинопіль 
Основні дані
Засноване 1779
Населення ▼ 980 (01.01.2014)
Площа 2.453 км²
Густота населення 400 осіб/км²
Поштовий індекс 85542
Телефонний код +380 6243
Географічні дані
Географічні координати 47°59′55″ пн. ш. 37°02′15″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 101 м
Водойми р. Сухі Яли, Вовча
Відстань до
обласного центру		 70,4 км
Відстань до
районного центру		 26,8 км
Найближча залізнична станція Роя
Відстань до
залізничної станції		 20,4 км
Місцева влада
Адреса ради 85542, с. Костянтинопіль, вул. Мічуріна, 24
Сільський голова Куропятник Олександр Миколайович
Карта
Костянтинопіль
Костянтинопіль
Мапа

 Костянтинопіль у Вікісховищі

Загальні відомості

Відстань до райцентру становить близько 26 км і проходить автошляхом Т 0518. Населення — 1076 осіб.

Костянтинопіль — центр сільської ради. Розташований при злитті річок Сухих Ялів і Вовчої, за 20 км від залізничної станції Роя. Сільській раді підпорядковані також населений пункт Улакли. Через село проходить автошлях Н15 сполученням Донецьк—Запоріжжя.

Історія

Заснований грецькими поселенцями з кримських сіл сіл Демерджі (Фуна), Алушти, Улу-Узеня, Кючук-Узеня, Куру-Узеня в 1779 р. Свою назву село одержало від столиці Візантії при своєму заснуванні, що заслужило великим жертвопринесенням (подвійною гекатомбою — жертвою з двохсот биків).

За даними на 1859 рік у казенному селі Маріупольського грецького округу Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 900 осіб (485 чоловічої статі та 415 — жіночої), налічувалось 281 дворове господарство, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у грецькій колонії Богатирської волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії мешкало 1107 осіб, налічувалось 189 дворових господарств, існували православна церква, школа, 2 лавки й 2 цегельних заводи[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2053 осіб (1098 чоловічої статі та 955 — жіночої), з яких 2034 — православної віри[3].

У 1908 році в грецькому поселенні мешкало 2423 особи (1234 чоловічої статі та 1189 — жіночої), налічувалось 360 дворових господарства[4].

За часів СРСР у селу розташовувалась центральна садиба колгоспу ім. Мічуріна. Артіль має 2115 га орної землі, у тому числі 200 га зрошуваної. Виробничий напрям господарства — м'ясо-молочне тваринництво та вирощування зернових культур. В артілі займаються також садівництвом, виноградарством. Є баштани. 5 трудівників колгоспу нагороджено орденами і медалями.

У селі діяли восьмирічна школа, бібліотека, ветлікарня. Відкрито дитячий комбінат, працюють побутові майстерні. 6 відділення райоб'єднання «Сільгосптехніки».

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 1076 осіб, із них 14,78 % зазначили рідною мову українську, 75,84 % — російську, 1,02 % — грецьку та 0,09 % — молдовську мову[5].

Видатні уродженці

Джерела

Примітки
  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2418) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-61)
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 9-3)
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.