Костянтинівка (Турбівська селищна громада)
Костянти́нівка — село в Україні, у Липовецькому районі Вінницької області. Населення становить 749 осіб. Є центром сільської ради, до складу якої також входять села Чупринівка та Петрівка. Село розташоване вздовж річки Тиха Руда.
| село Костянтинівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
![]() Храм УПЦ КП св. Іоанна Богослова | |||
| Країна | |||
| Область | Вінницька область | ||
| Район/міськрада | Липовецький район | ||
| Рада | Костянтинівська сільська рада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1654 | ||
| Населення | 749 | ||
| Площа | 2,551 км² | ||
| Густота населення | 293,61 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 22510 | ||
| Телефонний код | +380 4358 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°24′25″ пн. ш. 28°48′52″ сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
271 м | ||
| Водойми | Тиха Руда | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 22510, Вінницька обл., Липовецький р-н, с. Костянтинівка, вул. Миру, 77 | ||
| Карта | |||
![]() Костянтинівка | |||
![]() Костянтинівка | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
В селі була церква, яка побудована в 1852 році.[1]. У 2012 році завершилось будівництво православного храму Київського патріархату св. Іоанна Богослова.
В селі є школа I—II ступенів.
Знак-символ
Знак-символ с. Костянтинівка належить до типу так званих «промовистих» гербів і відображає легенду про заснування Костянтинівки й сусідніх сіл. У руках козака здіймається жовто-блакитне знамено, як символ військової слави наших предків. Унизу щита — гроно калини, символ рідної землі (біля Костянтинівки є топонім Калиновий Яр). Обрамлення — у вигляді колосся, що відображає землеробське заняття поселенців. Основні барви герба — синій (символізує багатство місцевих ставків і природи) та срібний. Після Староприлуцького він став другим новітнім гербом на Вінниччині.
Історія
Легенда розповідає, що в героїчні часи боротьби українського народу зі шляхтою і татарами поселилися на горбистій місцевості, яка нині зветься Ковалівкою, три козаки: Костянтин, Петро і Чуприну. Поки була небезпека нападів, вони використовували переваги цієї місцевості для оборони рідної землі. Після припинення спустошливих нападів козаки, поховавши мушкети, приступили до мирної праці. Роз'їхалися вони з пагорба в різні сторони і заклали свої господарства на берегах річки. У мирний край наїжджали нові переселенці, і незабаром біля козацьких дворів виникли села, які назвали іменами козаків: Костянтинівкою, Петрівкою і Чупринівкою.
Втім, легенда про заснування не більше ніж вигадка, та ж Петрівка отримала свою назву від власника — поміщика Петра Боржецького, вірогідно, що й Костянтинівка за тогочасною традицією носить ім'я або поміщика-засновника, або його управлінця. Не кажучи, що всі ці назви фіксуються не раніше половини 18 століття, коли козаки залишились тільки на Лівобережжі. Надворні ж козаки Божецького — це, у масі, не більш ніж місцеві селяни, що виконували поліцейсько-ополченські функції при пану і до козаків Війська Запорізького не мають відношення.
Відомі люди
Народилися
- Лисак Надія Петрівна — українська радянська діячка, маляр Жмеринської дистанції цивільних споруд Південно-Західної залізниці. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
- Анатолій Пацатий — український спортсмен (бокс), спортивний суддя.
Галерея
У центральній частині села
Ставок неподалік села
Пам'ятник жертвам Голодомору на кладовищі
Церква
Всередині церкви
Початкова школа (2 класи)
Сільська рада
При в'їзді до територіальної громади
Будинок культури
Річка Тиха Руда
Ставок
Всередині церкви сільський голова В.М. Дубина та настоятель о. Андрій
Джерела
- Село Костянтинівка. Матеріали: В. М. Дубина, М. І. Ящук, О.І. Роговий, С. Лукаш, В. В. Семенюк, Б. В. Мельник
Література
- Костянти́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.375

-35.jpg.webp)


