Красне (Конотопський район)
Кра́сне (до 1952 р. — Графське) — село в Україні, Сумській області, Конотопському районі, центр сільської ради, до складу якої входять також села Вишневе, Лебедеве. Населення становить 381 осіб. Розташоване за 26 км від райцентру.
| село Красне | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Сумська область |
| Район/міськрада | Конотопський район |
| Рада | Красненська сільська рада |
| Облікова картка | Красне |
| Основні дані | |
| Населення | 381 |
| Поштовий індекс | 41670 |
| Телефонний код | +380 5447 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°06′18″ пн. ш. 33°26′33″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
162 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41670, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Красне, вул. Сумська, 198 |
| Сільський голова | Осадчий Іван Григорович |
| Карта | |
![]() Красне | |
![]() Красне ![]() Красне | |
| Мапа | |
![]() | |
Географія
Село Красне знаходиться недалеко від витоків річки Терн, примикає до села Лебедєве. Через село проходить автомобільна дорога Т 2504.
Назва
До 1952 року село мало назву Графське. Старожили розповідають, що колись давно проїжджав через село граф, та й загрузла його карета на розмитій дощами дорозі. Довго довелося чекати графу, доки витягнуть його карету. З того часу й стала називатися ця місцевість Графське.
Історія
- Село відоме з 60-х років XIX століття. На 1885 рік село налічувало 616 дворів, проживало в них 3590 чоловік. Діти навчалися в церковнопарафіяльній школі.
- Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках[1].
- Уродженцем села є Нечипоренко Прокіп Іванович (21.11.1889 — ?), вчений-історик, архівіст.(Архівний збірник до 80-річчя Державного архіву Полтавської області. Матеріали наукової конференції. Видавництво «Полтава», 1998, С.292-293)
Сьогодення
На території сільської ради здійснюють діяльність: Красненська сільська рада, сільськогосподарське підприємство СТОВ «Весна», фельдшерсько-акушерський та фельдшерський пункти, загальноосвітня школа І-ІІ ст., сільський Будинок культури та бібліотека, приватні крамниці та поштове відділення.
Примітки
- стор 51-52 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 березня 2015.



