Кривче
Кри́вче — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на заході району. Центр сільради. До Кривчого (Раніше — Верхнє Кривче і Нижнє Кривче) приєднано хутори Ходусів і Хоми.
| село Кривче | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
| Країна | |||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район/міськрада | Чортківський район | ||||
| Громада | Борщівська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA61060050120029316 | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 1917 осіб (2003) | ||||
| Територія | 7.183 км² | ||||
| Густота населення | 259.64 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 48741 | ||||
| Телефонний код | +380 3541 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°41′58″ пн. ш. 26°06′14″ сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
225 м | ||||
| Водойми | річки: Циганка, Рудка | ||||
| Відстань до районного центру |
18 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Гермаківка | ||||
| Відстань до залізничної станції |
5 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 48741, с. Кривче | ||||
| Сільський голова | Базюк Володимир Степанович[1] | ||||
| Карта | |||||
![]() Кривче | |||||
![]() Кривче | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Географія
Село розташоване на відстані 373 км від Києва, 101 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від міста Борщів. У селі річка Рудка впадає у річку Циганку.
Історія


Поблизу Кривча виявлено археологічні пам'ятки культури фракійського гальштату. Також виявлено поселення трипільської культури етапу С, розміщене на північно-східному схилі великого мису в урочищі Вал, поблизу колишнього села Нижнє Кривче, на другій надзаплавній терасі правого берега річки Циганки. Розвідками стверджено багатошаровий характер поселення, виявлено розорані глинобитні майданчики і зібрано уламки кераміки та крем'яні вироби. Розвідки проводилися під керівництвом Свешнікова І. К. (1967 р.) та Ю. М. Малєєва (1973 р.). Матеріал і документація зберігаються в ІСН АН УРСР. розвідки 1973 р. — у Київському державному університеті[2].
Відоме від середини XVI ст. Зокрема, 1563 року власником села був польський шляхтич, кам'янецький гродський суддя Вавжинець Мілєський.[3]
1639 року збудовано замок. Від 1650 року згадують як містечко під назвою «Оплакана». Замок не раз зазнавав нападів турецько-татарських орд, зокрема 1672 його зруйнували загони турецького султана Магомета IV. Згодом фортеця належала Кричинському; її залишки збереглися.
До 1939 року діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[4].
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[5].
Символіка
Герб

Щит перетятий, у верхньому синьому полі срібна замкова вежа, обабіч неї — по золотій підкові, повернутій вухами вгору, у нижньому чорному полі три срібні кристали, над ними — 4 срібні перекинуті вістря.
Верхня частина щита уособлює Верхнє Кривче, а нижня — Нижнє. Вежа замку є історичним символом з печатки громади ХІХ ст., підкови означають щастя і добробут, 4 геральдичні вістря та 3 кристали вказують на печеру «Кришталеву».
Затверджений в 2007 р. Автор проекту — А. Гречило.
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[6]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,62 | |
| російська | 0,38 |
Пам'ятки
_-_9232.jpg.webp)
Є церкви Вознесіння Христового (1760, дерев'яна, реставрована 1927) і Покрови Пресвятої Богородиці (1856; кам'яна), дві каплички об'явлення Пресвятої Богородиці (1909) та Пресвятої Богородиці (1991).
Споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку (1964), встановлено пам'ятник воїнові-афганцю Є. Богачу, хрест на честь скасування панщини (1880), пам'ятний знак полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985), насипано символічну могилу полеглим воякам УПА (1992).
Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Кривченська травертинова скеля.
- Пам'ятник Т. Шевченку
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.
Встановлений 1992 р.
Скульптура — карбована мідь, постамент — граніт.
Скульптура — 2,5 м, постамент — 1,5 м[7][8]
Печери
Є печери: Глинка-1 та Глинка-2, Кришталева, На Хомах, Печера Двох озер, Середня, Славка, Тимкова скала та інші, менші печери. Серед них — Замкова (35 м.), що знаходиться нижче руїн замку Контських.
Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
У жовтні 2016 року в селі завершено проведення газогону в село, який розпочали будувати ще у 2005 році, а потім заморозили на 8 років.[9]
Відомі люди
Народилися
- Ільницький Роман (1915—2000) — педагог, магістр бібліотечної справи, редактор, публіцист, історик, громадсько-політичний діяч, заступник міністра народного господарства в УДП, голова Політради ОУНЗ.
- релігійний і громадський діяч П. Криворучка
- громадсько-політичний діяч М. Мандзюк
Будинок культури
Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1856
Школа
Церква Вознесіння Христового 1760
Церква Вознесіння Христового 1760 (дзвіниця)
Церква Вознесіння Христового 1760
Церква Вознесіння Христового 1760 (дзвіниця)
Примітки
- Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р.
- Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яної доби. — К., Наукова думка, 1981. — стор. 233
- Witalij Michałowski. Nużny człowiek. Szkic do dziejów starostwa Kamienieckiego w drugiej połowie XVI wieku Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine..— Kraków, 2008.— S. 531. (пол.)
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 30. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
-
Мешканці села Кривче Борщівського району відтепер мають можливість підвести газ до своїх осель на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 28 жовтня.
Джерела та література
- Б. Мельничук, Л. Навудило. Кривче // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 237—238. — ISBN 966-528-199-2.
- Шот Микола. Село, де з'явилася Богородиця // Урядовий кур'єр. — 2008. — 29 листопада;
- Галагодза Наталія, Недря Тетяна. Кривче: Замок. Печера Кришталева. — Кам'янець-Подільський: Рута, 2010. — 24 с. — (Серія «Тур вихідного дня»).
- Шот Микола. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 140–143.
Посилання
- Скала-Подольская -Кривче
- Krzywcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 802. (пол.) — S. 802. (пол.)
- Кривче — фото печери і замку
- http://www.castles.com.ua/kr.html
- http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/19/kryvche.php
- http://ua.vlasenko.net/kryvche/index.html
- Verkhneye Krivche, Ukraine (англ.)
- печера Замкова під руїнами замку в Кривче





