Крижчене

Крижче́не — село в Україні, у Бердянському районі Запорізької області. Населення становить 68 осіб (1 січня 2015)[1]. Орган місцевого самоврядування — Новоказанкуватська сільська рада.

село Крижчене
Країна  Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Бердянський район
Рада Новоказанкуватська сільська рада
Основні дані
Засноване 1861
Населення 68 (на 2015 рiк)
Площа 1,28 км²
Густота населення 82,81 осіб/км²
Поштовий індекс 71213
Телефонний код +380 6140
Географічні дані
Географічні координати 47°17′50″ пн. ш. 36°08′53″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 163 м
Місцева влада
Адреса ради 71211, Запорізька обл., Чернігівський р-н, с. Новоказанкувате, вул. Центральна, 2
Карта
Крижчене
Крижчене
Мапа

Географія

Село Крижчене лежить за 4 км від правого берега річки Каїнкулак, на відстані 2 км від села Петропавлівка і за 20 км на північний захід від Чернігівки. По селу протікає струмок що пересихає із загатою.

Історія

Заснування пов'язане із земельною реформою 1921 року. Отримавши землю сюди переселилися новогригорівці. Село й назване за прізвищем одного з першого з них — Крижка. Переселилося 30 сімей, до 1924 року вони збудували хати й початкову школу.

В умовах НЕПу селянам, які мали бажання працювати вдалося організувати господарство й отримати прибутки. У ході колективізація й розкуркулення репресували найкращих господарів: Кислицького, Юхименка, Савченка та Іваненка, син якого внаслідок цього помер від голоду.

Була утворена комуна, яка 1930 року стала сільгоспартіллю «Комунар». У передвоєнні роки завдяки важкій праці селян було укріплено матеріально-технічну базу, з'явився клуб.

З початком німецько-радянської війни більшість чоловіків іде на фронт, а жінки й діти працюють у полі й бригаді. У жовтні 1941 року село окуповують німецькі загарбники. За роки окупації 32 жителі села відправлено на каторгу в Німеччину, де одна жінка померла.

Під час голоду 1946–1947 років помер один житель села.

Після війни село відбудовується, з'явилися ферми, новий клуб, відбудували школу. 1950 року місцевий колгосп об'єднано з колгоспами сіл Зелений Луг і Петровське, а 1959 року цей колгосп увійшов до складу колгоспу ім. Леніна з центром у Новомихайлівці.

Село потрапляє у розряд «неперспективних». 1969 року закривають школу, молодь від'їздить, а село старіє.

У селі працює відділення зв'язку й ФАП. Селяни здають землю в оренду ТОВ «Новополтавське» та СВК «Україна».

Після ліквідації Чернігівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Бердянського району[2].

Населення

За даними перепису 2001 року населення становило 106 осіб[3].

Мова
Населення за рідною мовою (2001)
українська моваросійськабілоруська
95.28% 3.77% 0.94%

Примітки
  1. Чернігівська територіальна громада - Запорізька область - Децентралізація влади
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Населення населених пунктів Запорізької області за даними перепису 2001 року

Посилання

Література
  • Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.