Кубок націй з футболу 1964
Кубок націй (порт. Taça das Nações; ісп. Copa de las Naciones; англ. Nations' Cup) — міжнародний футбольний турнір, єдиний розіграш якого пройшов у Бразилії в 1964 році. В деяких джерелах називається Копа Євроамерікана (ісп. Copa Euroamericana) або Малий Кубок світу (англ. Little World Cup)[1].
| Кубок націй з футболу 1964 порт. Taça das Nações ісп. Copa de las Naciones англ. Nations' Cup | |
|---|---|
| Деталі чемпіонату | |
| Місце проведення | |
| Міста проведення | Сан-Паулу Ріо-де-Жанейро |
| Число учасників | 4 |
| Призові місця | |
| Четверте місце | |
| Статистика чемпіонату | |
| Відвідуваність | 277 000 (46 167 за гру) |
| Зіграно матчів | 6 |
| Забито голів | 19 (3.17 за гру) |
| Бомбардир(и) | |
Історія
Кубок був організований в 1964 році Конфедерацією спорту Бразилії на честь п'ятдесятиріччя цієї організації. На турнір було запрошено чотири збірні — господарка Бразилія, а також Аргентина, Англія і Португалія[2]. Бразильці, як господарі і чемпіони світу привезли майже найсильніший склад. Зокрема, на турнірі були чемпіони світу Жилмар, Пеле, Вава і Маріо Загалло, плюс Жулінью, який не поїхав на світовий чемпіонат через травму[3]. Також у складі були майбутні чемпіони світу 1970 року — Жаїрзіньйо, Жерсон, Жоел Камарго, Карлос Алберто Торрес і Еркулес, а також Рілдо, майбутній учасник чемпіонату світу 1966.
У складі збірної Аргентини також було багато учасників світових першостей. Хосе Рамос Дельгадо грав у 1958 і 1966 роках, Амадео Каррісо, Альфредо Рохас і Хосе Варакка 1958, Антоніо Раттін 1962, Кармело Сімеоне, Луїс Артиме, Маріо Чальду і Ерміндо Онега зіграли через два роки в Англії, а Роберто Тельч на чемпіонаті світу 1974 року.
Португалія була, в основному, представлена командою яка через два роки виграла бронзові медалі чемпіонату світу. З 15 чоловік, які приїхали до Бразилії, 12 здобули медалі через два роки. Серед них і лідери тієї команди, Ейсебіу, Жозе Торріш, Лукаш Вісенті, Жозе Аугушту, Антоніу Сімойнш і Маріу Колуна.
Англія привезла свій найсильніший склад. Цей турнір став частиною перевірки команди, яка готувалась прийняти чемпіонат світу, який повинен був пройти в їх країні. В результаті на змаганні грали майбутні чемпіони світу 1966 року: Гордон Бенкс, Джиммі Армфілд, Джордж Коен, Боббі Мур, Рей Вілсон, Джордж Істгем, Рон Флауерс, Террі Пейн, Боббі Чарльтон, Джиммі Грівз і Роджер Гант, а також учасники попередніх світових першостей Моріс Норман і Алан Маллері, майбутній учасник чемпіонату світу 1970 року.
Турнір був виграний збірної Аргентини, яка не тільки по разу обіграла інших учасників змагання, але і не пропустила жодного м'яча[4]. Цей титул став першим для аргентинців серед усіх міжнародних змагань, у яких брали участь європейські національні команди.
Турнірна таблиця
| Збірна | О | І | В | Н | П | ГЗ | ГП | РГ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 6 | 3 | 3 | 0 | 0 | 6 | 0 | +6 | |
| 4 | 3 | 2 | 0 | 1 | 9 | 5 | +4 | |
| 1 | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 7 | −5 | |
| 1 | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 7 | −5 |
Матчі
Найкращі бомбардири
| Гравець | Країна | Голи |
|---|---|---|
| Альфредо Рохас | 2 | |
| Жерсон | 2 | |
| Пеле | 2 | |
| Ріналдо | 2 | |
| Роберто Тельч | 2 | |
Склади команд
Аргентина
Бразилія
| Позиція | Гравець | Дата народження | Команда | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Воротар | Жилмар | 22 серпня 1930 | ||||
| Захисник | Бріто | 9 серпня 1939 | ||||
| Захисник | Карлос Алберто | 17 липня 1944 | ||||
| Захисник | Жоел Камарго | 18 вересня 1946 | ||||
| Захисник | Рілдо | 3 січня 1942 | ||||
| Півзахисник | Карліньйос | 19 листопада 1937 | ||||
| Півзахисник | Роберто Діас | 1 червня 1943 | ||||
| Півзахисник | Жерсон | 11 січня 1941 | ||||
| Півзахисник | Жаїрзіньйо | 25 грудня 1944 | ||||
| Півзахисник | Жуліо Ботельйо | 25 липня 1929 | ||||
| Нападник | Айртон Белеза | 19 травня 1942 | ||||
| Нападник | Пеле | 23 листопада 1940 | ||||
| Нападник | Ріналдо | 19 лютого 1941 | ||||
| Нападник | Вава | 12 листопада 1934 | ||||
| Нападник | Маріо Загалло | 9 серпня 1941 | ||||
| Головний тренер | ||||||
Португалія
Галерея
Збірна Аргентини перед грою проти Бразилії.
Аргентинець Ерміндо Онега святкує гол у ворота Бразилії.
Антоніо Раттін та Пеле борються з м'яч м'яч, під час матчу Бразилія—Аргентина.
Під час матчу Аргентина—Бразилія.
Альфредо Рохас та Ерміндо Онега після матчу проти Бразилії.
Збірна Аргентини перед грою проти Англії.
Збірна Англії перед грою проти Аргентини.
Під час матчу Аргентина—Англія.
Аргентинець Альфредо Рохас забиває гол у ворота Англії.
Збірна Аргентини святкує здобуття трофею.
Альберто Рендо (ліворуч) та Антоніо Раттін святкують здобуття трофею.
Збірна Аргентини — переможець турніру у журналі El Gráfico.
Примітки
- Taylor, Matthew (2007). The association game: a history of British football. Pearson Education. с. 286. ISBN 0-582-50596-8.
- England in Minor Tournaments: Taça das Nações
- Pelé no la tiene on Diario Uno, 9 June 2011
- Nations' Cup by José Luis Pierrend on RSSSF.com